Що стосується виборів, то наша держава – це Небеса, і наш Цар вже вибраний. Але наше ставлення до земної держави не має бути байдужим. Живучи в цьому суспільстві, ми не можемо бути байдужими до того, що відбувається.
Нам необхідно проявляти громадянську свідомість, але політики не повинні ставати нашими кумирами. Наше сподівання не на існуючих політиків, а на Господа Ісуса Христа, від Якого залежить передусім мир на нашій землі і благополуччя нашого народу.
Почитаємо 1Цар. 8:5-22. Ця історія, про те, як народ став вимагати царя. Бог сказав Самуїлу, що не його вони відкинули, а Мене. Бог їх попередив, що з ними буде, якщо вони оберуть царя. Що він буде забирати в них дітей, коней і т.п. Ця структура завжди буде щось забирати. У відповідь народ сказав: «Так, нехай бере, немає проблем». Самуїл помазав їм царя. Саул відійшов від Бога, і все це закінчилася плачевно. Потім Бог вибрав Давида. І вже з’явився в народі цар пророк, який був керований Господом. У його правління ізраїльський народ процвітав. Після нього прийшов Соломон благословенний Господом. Під час його правління єврейська держава стала багатою і впливовою. От вам приклад того, що ніколи не можна покладатися на людину. Соломон, який написав безліч притч, мав благословення, наприкінці життя зіпсувався і поставив безліч ідолів. Йому на зміну прийшов його син Ровоам, який став заохочувати до ідолопоклонства. Потім приходили до влади царі, які взагалі Бога не знали. От що значить фізична людська влада. Сьогодні вона подобається нам, а завтра вона обдурить наші очікування.
«Так говорить Господь: проклята людина, яка надіється на людину і плоть робить своєю опорою, і серце якої відходить від Господа. Вона буде як вереск у пустелі і не побачить, коли прийде добре, й оселиться у місцях спекотних у степу, на землі неплідній, ненаселеній. Благословенна людина, яка надіється на Господа, і уповання якої – Господь. Бо вона буде як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід» (Єр. 17:5-8).
Яке прекрасне порівняння! Господь чітко каже, що будь-яка надія на людину – прокляття. Людина тебе підведе. Прикладів багато. Пам’ятаєте цю гучну історію, коли християни були залучені в позики, кредити, бо люди їм сказали – це добре? У підсумку, багато хто втратив квартири, влізли у величезні борги. Бо не в Бога запитували мудрості, а послухали людину. Було багато попереджень, Бог звертався до народу. Але багато постраждали, бо покладалися на людину. Писання попереджає, якщо сподіваєшся на людину, прийдеш до стану банкрутства. І благословенний чоловік, який покладається на Господа, бо, як далі написано, він буде плодоносити.
Не політики є відповіддю на наші потреби і проблеми, а Господь є джерелом і відповіддю.
«Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні. Задля цього кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг? Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них? Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? І про одяг чого піклуєтесь? Подивіться на лілеї польові, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть; кажу ж вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри! Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:24-33).
Тому наш обов’язок перед державою – голосувати, але сподівання наше на Господа.
Мені сподобалася позиція, яку стали проголошувати наші пастори перед виборами, коли до них почали підходити люди з проханням підказати, за кого голосувати. Пастори відповідали: «Помоліться Господові і послухайте, що каже Бог вашому серцю, і голосуйте за того, за кого підказує серце, але дивіться, щоб вам не було соромно у вічності за ваш вибір».
Серце царя в руці Господа
Останній приклад: місто Ниневія в книзі пророка Іони. Жителі Ниневії настільки були грішні, що Іона відмовлявся навіть їхати до Ниневії, боячись постраждати. Бог направив його йти пророкувати їм і закликати до покаяння. В очах Іони вони були безнадійні. Але коли по слову Божому Іона став закликати до покаяння, дивно, але вони покаялися. Цар-грішник і разом з ним народ були розпусні і богохульні, але усвідомивши свою гріховність, стали упокорюватися і шукати помилування. І дивно, але саме цар-грішник став першим, хто закликав людей до покаяння. І от вам реакція народу і царя – всі взяли піст. Бог може змінити серце грішника, Бог може використовувати навіть царя.
«Серце царя – у руці Господа, як потоки вод: куди захоче, туди Він направляє його» (Пр. 21:1)
Тому, дорогі, не бійтеся, якщо виберуть не вашого кандидата. Серце царя в руці Господа.
Автор: Валерій Алимов
