Час для молитви

Перш ніж завершити цей розділ про молитву як роботу, я хотів би підкреслити, що цій роботі немає заміни в Царстві Божому. Усім нам треба нагадувати про це, бо занадто легко ми схиляємося до протилежної точки зору. Нам властиво думати, якщо ми серйозно зайняті роботою для Царства Божого, то без жодного ризику можемо менше часу проводити в молитві. Таке мислення в нас у крові, і сатана стежить, щоб подібні думки виникали в нас у час найвідповідніший для молитви. Тому Духові Божому необхідно зберегти в наших серцях таємницю про те, що найбільш важлива робота робиться, коли ми стоїмо навколішки наодинці з Богом, далеко від гуркоту світу і людської метушні.

Ця робота найважливіша, бо це підготовка всіх інших робіт, які робляться для Царства Божого: проповіді, пастирської роботи, збору коштів та ін.

Якщо молитовна робота не передує і не супроводжує будь-яку нашу роботу, вона стає лише людською роботою, більш-менш талановито виконаною, з великим або меншим піднесенням і зусиллям. Але така робота приносить нічого, окрім втоми, як нашої власної, так і інших людей.

Молитовна робота – це підготовка до всіх інших трудів у царстві Божому з тієї простої причини, що ми приєднуємо небесні сили до нашої безпорадності, ті сили, які здатні перетворити воду на вино і рухати гори в нашому житті і в житті інших; сили, які здатні пробудити тих, хто спить у гріху, і підняти померлих; сили, які здатні брати фортеці і робити неможливе можливим.

Без сумніву, є безліч віруючих, які не приділяють багато уваги молитві як роботі. Молитва в основному розцінюється як засіб підтримки нашого життя в Богу у світському оточенні, яке практично зводить нанівець наше слабке і крихке духовне життя. Ми рухаємося у вузькому колі, обмеженому нашою власною персоною і близькими нам людьми. Іноді це коло розширюється, особливо коли ми зустрічаємося з Божими людьми і перед нами встають серйозні завдання по роботі заради Царства Божого в нашій країні і за кордоном. Проте коли ми повертаємося до повсякденного життя, наше молитовне коло знову звужується. Лише Дух молитви здатен навчити нас працювати в молитві, використовувати молитву як засіб духовної роботи. Всякий раз, коли ми бачимо, як ми егоїстичні і ледачі, ми волаємо в нашій безпорадності до Того, Хто дає з радістю і без докорів. Він здатен створювати, давати буття тому, чого не існувало. Слава Богу!

Є щось, чому Дух повинен навчити нас у роботі з молитвою, – це уміння відводити час для молитви. Будь-яка робота вимагає часу. Коли ми усвідомлюємо, що молитва – це частина нашого щоденного робочого графіку, нам стає ясно, що потрібно організувати свій день так, щоб вистачило часу і на цю роботу теж, так само, як і на інші справи.

Заступницька молитва безумовно, вимагає часу. Тому її зможе виконати тільки той, хто згоден жертвувати своїм часом. Одного цього вистачає, щоб зрозуміти, що на молитовне заступництво перед Богом здатен лише той, кого до цього спонукає дух. Усі інші знайдуть більш ніж достатньо виправдань, щоб не робити цього. Одним з таких виправдань буде брак часу, а також відсутність можливості виділити його.

Щоб молитовна робота була успішною, вона також має бути добре спланованою. Брак хорошого планування здатен зробити молитовне життя непродуктивним. У людей немає певного часу для молитви, вони моляться тільки тоді, коли дозволяє час і обставини. І теми для молитви вибираються так же хаотично і в основному залежать, по-перше, від кількості часу і, по-друге, від того, що в даний момент спаде людині на думку.

Усім нам, без сумніву, відомо, чим це кінчається. Ворог наших душ стежить за тим, щоб ми “мали” якомога менше часу для молитви, і по одній лише цій причині наші успіхи в молитовному житті такі нікчемні. Більше того, він також стежить, щоб наша неуважність була такою великою, щоб ми забували про потреби, які вимагають особливих молитов.

Цього не повинно бути; молитовний труд вимагає певного плану і мети. Я повинен знати, яку роботу мені треба зробити у своєму таємному молитовному притулку, перш ніж увійти до нього; повинен знати, про кого і про які дії в царстві Божому мені треба молитися. У міру того як Дух збільшує нашу заклопотаність станом душ людських і розширює коло нашої молитви, ми знаходимо все більше тем для молитви. Забудькуватість не повинна відволікати мене від виконання цієї роботи. Мені важко запам’ятати всіх людей і кожну конкретну справу, про яку я маю молитися. Тому я повинен допомогти своїй пам’яті, зробивши відповідні записи.

Йоханес Йонсон, великий норвезький місіонер, одного дня розповів про дружину одного місіонера, яка поступово вчилася священній праці молитви. У результаті вона виявляла все більше і більше приводів для молитви. Врешті-решт вона вже не могла запам’ятати все, тому з усією відповідальністю стала записувати їх у записничок. Коли вона приступала до молитви, то просто виймала цю книжечку і послідовно говорила з Богом про все, що було записано. Таким чином, вона молилася про безліч людей і безліч християнських починань. Як тільки з’являвся новий привід для молитви, вона записувала його в записничок. А коли Господь виконував її молитви, вона викреслювала записи і писала на полях: “Дякую”.

У мене ніколи не було довіри до старих молитовників з їх молитовними правилами для ранку, вечора і особливих випадків життя, хоча вони, без сумніву, також принесли користь деяким людям. А от записничок такого роду я б дуже рекомендував.

Такий спосіб молитви легко може стати формальною справою. Тому дуже важливо зробити молитву як можна більш особистою. Якщо ми узагальнюємо і підсумовуємо під час молитви, то наші молитви легко можуть стати безособовими. Молячись за конкретну людину, слід говорити про щось визначене в її житті або в її стосунках. Молячись за християнську організацію, слід згадати співробітників, пов’язаних з нею, і труднощі або завдання, з якими вони стикаються час від часу. Так буде легше молитися. Наші молитви стають більш особистими, конкретнішими, ніж загальна молитва про Боже благословення чи допомогу.

Якщо ми візьмемося за молитовну роботу таким чином, то очевидною стане неможливість включити всі об’єкти молитви в щоденну молитву – так багато буде потрібно нам часу. Тому треба буде розподілити їх на шість днів тижня, а потім перерахувати їх усі, коли прийде неділя, бо цього дня в нас зазвичай значно більше часу для молитви. Звичайно, у кожного з нас іноді є люди або справи, особливо дорогі нашому серцю, про яких ми молитимемося щодня.

Попередній запис

Недбальство в молитві

Молитва – це найважливіша робота в Царстві Божому. Згідно з волею Господньою, ми повинні приступити до цієї роботи, як тільки ... Читати далі

Наступний запис

Небажання молитися

"Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси" (Мф. 26:41). Більшості з нас важко зрозуміти, як молитва може супроводжуватися труднощами і ... Читати далі