Недбальство в молитві

Молитва – це найважливіша робота в Царстві Божому. Згідно з волею Господньою, ми повинні приступити до цієї роботи, як тільки Бог завоює нас. Молитвою ми приєднуємося до тієї роботи, яка була розпочата нашими християнськими предками і в ім’я якої вони жертвували, страждали, жадали і молилися. Ми повинні взятися за цю роботу і продовжувати її в основному за допомогою молитви.

Дозвольте мені згадати деякі напрями християнської роботи, де важлива молитовна праця, де молитва є єдиним інструментом, який можна використовувати.

Передусім слід згадати молитву про трудящих. Власні слова Ісуса кажуть нам: “Жнива багато, а женців замало. Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє” (Мф. 9:37,38). Нашим першим завданням буде вибрати працівників, які будуть угодні Господу для виконання різноманітних робіт у Його винограднику. Слід зазначити, як саме це може бути зроблено за допомогою молитви.

Без сумніву, багато віруючих не приділяють достатньої уваги цьому напряму молитовної роботи. Ми молимося про тих, хто приєднався до християнської роботи. Ми, напевно, молимося і про тих, хто готується до певного виду християнської діяльності. Проте більшість з нас не молиться про тих, хто ще не приступив до роботи і не готується до неї, але кого Господь призначив до роботи в майбутньому. Ісусові слова, процитовані щойно, кажуть нам, що Бог не закликає таких працівників і не посилає на Свої ниви без нашої молитви.

Без сумніву, найбільша небезпека для християнської роботи полягає в тому, що на неї виходять працівники, які не послані Богом. Робота, яку вони роблять, це лише робота людини, нехай навіть вона здійснюється з додаванням величезної особистої сили, здібностей і з високою продуктивністю. У складах іноземних місій є люди, яким ніколи не слід було б там бути. Деякі з них навіть не навернені у вірі. І в той же час вдома залишаються люди, яким варто було б стати місіонерами. Це наша провина. Нам слід було молитися про цю важливу справу, молитися, щоб ніхто не вирушав би з місією, не будучи посланий Богом, і в той же час щоб призначені Богом не залишалися вдома, а вирушали в закордонні місії.

Це часто справедливо і стосовно священиків. Ми скаржимося, що в нас так багато духовно немічних служителів. Скаржитися легко. Але скаржитися нам потрібно на самих себе, на свою лінь і недбання до молитви. За Ісусовими словами, нам слід брати участь у вирішенні питання про те, хто буде нашими священиками. А ми замість цього сидимо в бездіяльності і приймаємо покірливо тих, які самі приходять.

Не можна допустити, щоб це тривало. Згідно із словом Христовим, віруючі не лише мають право, але і навіть зобов’язані брати участь у виборі тих, хто повинен стати священиком. Цю роботу, проте, ми можемо виконувати лише стоячи на колінах. Віруючі друзі, давайте візьмемося до цієї роботи! Замисліться на хвилину, і ви побачите, що це означатиме для нашої церкви і для всіх людей у ній.

Подумайте тільки, сотні, тисячі служителів, вірних служителів, служителів, переповнених турботою про людські душі, служителів, посланих Богом, поширяться по всій землі! Деякі посміхнуться недовірливо, інші зітхнуть сумно при цій думці. Можливо, краще для нас усіх було б по-новому осмислити слова Ісусові: “Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє… і не буде нічого неможливого для вас“.

Це істинно і стосовно наших учителів. У нашій країні безліч хороших учителів. Проте, на жаль, є багато таких, які нехтують своєю роботою, і чия робота дійсно шкідлива для душ наших дітей. У цьому теж проявилося наше недбання. Ми не стали упокорено і день у день благати Бога про те, щоб віруючі, молоді християни, прийшли в наші університети і педагогічні коледжі, щоб узяти потім на себе цю важливу і відповідальну роботу. Коли ми бачимо поганого вчителя і нарікаємо на це, я думаю, що Господу слід було б сказати нам: “Не маєте, бо не просите”. У цілому, нам би слід було за допомогою молитов допомогти виявитися тим благодатним дарам, які Бог дав християнам.

Можуть запитати, чому Бог не висуває і не присилає таких людей без нашої молитви. Те мале, що можна сказати із цього приводу, я прибережу для наступного розділу, де обговорюватиму певні проблеми, пов’язані з молитвою.

Частина нашої молитовної роботи має бути присвячена нашим керівникам. На них лежить величезна відповідальність. У керівника повинно не лише вистачати мудрості і досвіду, він повинен мати велику особисту сміливість, що дозволяє йому діяти відповідно до власних переконань, причому не обов’язково відповідно до думки більшості. Часто вимагається велика сила і наполегливість для здійснення того, що людина вважає відповідною волі Божій, і робити це, навіть коли опозиція тріумфує, а друзі відступили.

Легко критикувати керівників. Заднім розумом усі сильні. Коли справа зроблена, усім ясно, що треба було зробити. А заздалегідь ніхто не знає, що слід робити, і саме в цей момент повинні діяти керівники. Давайте молитися про них постійно, а не критикувати.

Під цим я не маю на увазі, що потрібно приймати всі рішення наших керівників без всякої критики. Якщо вам здається, що вони допустилися помилки, скажіть їм про це з милосердям і любов’ю. Але передусім помоліться за них. Моліться за них, доки вони самі не переконаються, що допустилися помилки. Таким чином і ви досягнете успіху, тобто ваш погляд запанує, і на додаток дух братерства і любові отримає велику перемогу.

Попередній запис

Молитва за ближніх

Господня воля полягає в тому, щоб ми, отримавши цю небесну силу за допомогою молитви, йшли у світ, передаючи її в ... Читати далі

Наступний запис

Час для молитви

Перш ніж завершити цей розділ про молитву як роботу, я хотів би підкреслити, що цій роботі немає заміни в Царстві ... Читати далі