По-шосте, святість важлива, бо наш нинішній внутрішній стан безпосередньо залежить від неї. Давайте відкриємо Буття 4:3-7. Ми зараз розглянемо історію Каїна і Авеля. Якщо ви пам’ятаєте, Каїн і Авель були синами Адама і Єви, яких Бог вигнав з Раю після того, як гріх увійшов до світу. У цьому уривку ми побачимо, як Бог зустрічається з ними. «Через деякий час Каїн приніс від плодів землі дар Господу, і Авель також приніс від первістків отари своєї і від лона їх. І зглянувся Господь на Авеля і на жертву його, а на Каїна і на жертву його не зглянувся. Каїн дуже засмутився, і поникло обличчя його. І сказав Господь Бог Каїнові: чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє? якщо ти робиш добре, то чи не піднімаєш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним».
Мені дуже подобається ця історія, у ній говориться про те, як Господь приходить і наставляє цих молодих людей, які живуть у світі, до якого вже увійшов гріх. Бог дивиться на кожного з них, коли вони приносять свої приношення Йому. Він наставляє одного з них. Чому Бог наставляв Каїна так само? Бог відкинув його дар, і причина описана в 1Ін. 3:12: «Не так, як Каїн, який був від лукавого і вбив брата свого. А за що вбив його? За те, що діла його були злі, а діла брата його – праведні». Справи і вчинки Каїна були злі, і коли він приніс свій дар Господові, то Бог відкинув цей дар. При цьому, Бог не відвернувся від нього самого і не сказав «Я більше не хочу тебе бачити», але Він прийшов до Каїна і дав йому пораду: «Дивися, ти жалюгідний, і злишся, чому? Причина в тому, що ти не робиш того, що угодне Мені, і тому я не можу прийняти твій дар». У цьому було Боже покарання для Каїна, і це сильно його збентежило.
Наш внутрішній стан залежить від нашого способу життя, від того, наскільки святість проявляється в нашому характері. Давид також проходив у своєму житті непрості часи, коли Господь його карав. Пам’ятаєте, коли він згрішив з Вирсавією, і спробував приховати свою провину. Усе це тривало досить довго, але пізніше він написав в Пс. 31:3-4: «Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день. Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя». Господь тяжів над ним. Давид відчував тиск від Бога, Який каже: «Давиде, ти маєш побачити цей гріх, ти маєш покаятися». І подібне відбувається з нами, коли ми дозволяємо гріху увійти до нашого життя. Бог поступить з нами також, Він зробить усе, щоб ми відчували ніяковість, дискомфорт або прикрість, подібно до Каїна. Ми повинні прийняти настанову, дану Каїнові Богом: «Якщо робитимеш добре, то твоя голова буде високо піднята, але якщо коїтимеш зле, то гріх почне панувати над тобою». Дивна порада! Що ж сталося далі з Каїном? Він не прийняв настанови. Він пішов і убив власного брата.
Бог дисциплінує і карає нас. У Євр. 12:10-11 написано: «Ті карали нас, як знали, на небагато днів; а Цей – на користь, щоб нам мати участь у святості Його. Кожна кара здається спочатку не радістю, а смутком, але потім навченим через неї дає мирний плід праведности». Дійсно, іноді дуже важко прийняти покарання. Іноді Богові доводиться робити якісь дії, щоб змусити нас самих побачити і усвідомити якийсь гріх у житті, щоб ми могли позбутися його. Іноді Він може діяти досить суворо. Але якщо ми приймаємо Його настанову, пораду, то в цьому вірші написано досить ясно, потім ми приноситимемо мирний плід праведності. Вибір за нами, ми можемо прийняти покарання, або зараз, або пізніше. Важливо пам’ятати, що почавши формувати святість у своєму характері, з часом, наше обличчя буде все рідше сумнішим, і все частіше матимемо мир і радість у Господі.
По-сьоме, (я думаю, ця причина є найважливішою) святість обов’язкова для спілкування з Богом. Давайте відкриємо Іс.59. Хочу знову повторити, що наша святість по положенню в Христі непорушна. Але також Господь хоче мати спілкування з нами, поки ми ще тут на землі. Але спілкування може бути перерване, якщо ми не живемо у святості. Давайте прочитаємо Іс.59:1,2: «Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути. Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути».
У цьому вірші Бог ясно дає зрозуміти, якщо ми живемо в беззаконні, якщо не розвиваємо в собі святий характер, то ми все менше з Ним спілкуватимемося. Чи бували у вас такі часи, коли молячись Богові, ви відчували, як Він кладе руку на плече, кажучи «Я не зможу з тобою спілкуватися, поки ти не розберешся з цим». І Він починає знову і знову наводити вам щось на розум, кажучи «ні, ні, розберися спершу з цим, і потім ти зможеш говорити про інше». Бог поступає таким чином, не заспокоюючись, поки не доведе розпочате до кінця. Іноді нам здаватиметься, що Він неначе відсторонився від близького спілкування з нами. Для спілкування з Богом потрібна святість.
Бог не знижуватиме стандарт святості, йдучи на компроміс з вашим гріхом, кажучи «Ну, гаразд вже, один раз можна». Він хоче розібратися з вашим гріхом, щоб нічого не стояло перешкодою у взаєминах між вами. У Пс. 23:3-4 написано: «Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його? Той, у кого невинні руки і чисте серце». Бог вимагає, щоб наші руки були невинними, і серце було чистим, щоб ми перебували в процесі постійного освячення, запитуючи Господа «що треба очистити в моєму серці, щоб наше спілкування не переривалося?»
У Як. 4:8 написано: «Наблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні». Знову ж таки, цей вірш звертає нашу увагу на серце. Нам треба бути уважними, щоб наші руки залишалися невинними і серце чистим. Ми повинні видалити з серця усе, що його забруднює. Тільки поступаючи таким чином, ми зможемо мати близькість з Богом. Ми повинні бути святими. Бог створив вас для спілкування з Ним. Вам не треба подібно до Адама, через гріх ховатися і втікати від Бога. Бог передбачив засіб, який допоможе розібратися з гріхом. Бог бажає, щоб близькі стосунки між вами і Ним ніколи не переривалися. Від вас потрібно тільки прагнення і бажання проявляти святість у своєму характері. Він зробив можливим наше очищення завдяки крові Ісуса Христа.
Давайте завершимо вивчення, прочитавши вірші з Євр.10:19-22: «Отже, браття, маючи дерзновення входити до святилища через Кров Ісуса Христа, дорогою новою і живою, яку Він знову відкрив нам через завісу, тобто плоть Свою, і маючи великого Священика над домом Божим, приступаймо з щирим серцем, з повною вірою, кропленням очистивши серце від порочної совісти та обмивши тіло водою чистою». Адже ми також цього бажаємо, чи не так? Ми хочемо увійти до присутності Господньої з відвагою, знаючи, що Він приймає нас, бо ми святі за нашому положенні в Христі, а також перебуваємо в процесі освячення нашого характеру.
Я сподіваюся, що всі ви розумієте важливість святості, і бажаєте продовжувати вивчати цю тему.
Автор: Джейн Грівжек
