Послаблення молитовного життя

Чому більшість з нас не досягла успіху в молитовній справі? Я вивчав це питання з того самого моменту, коли я, завдяки Богові, почав молитися.

Думаю, всі ми погодимося, що всім нам, поза сумнівом, важко молитися. Складність лежить у самій дії молитви. Молитися, по-справжньому молитися, – от що складає трудність для нас. Нам здається, що це вимагає занадто значних зусиль. Коли світській людині здається, що молитва – це зусилля над собою, це недалеко від істини. Вона “не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством” (1Кор. 2:14). “Тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога” (Рим. 8:7).

Світська людина, звичайно, іноді відчуває бажання молитися. Вона, приміром, може відчувати бажання помолитися, коли знаходиться в небезпеці або коли вона релігійно налаштована. Проте вона ніяк не звикне до щоденної і регулярної молитви. Їй здається, що з Божого погляду було б безрозсудним вимагати від нас такого буквального виконання молитовних правил. Вона наводить безліч аргументів у своє виправдання, якщо вона не молиться стільки, скільки вимагається від неї. Вона каже собі: “Господь, звичайно ж, не чекає, щоб люди, які благополучні і сильні і здатні до роботи, витрачали так багато дорогоцінного часу на молитву, особливо в наш час, коли всі такі зайняті. Думаю, що Господь більше думає про ті руки, які працюють, ніж про ті, що молитовно складені”.

Світська людина дивиться на молитву, як на обтяжливе завдання. Більшість людей ніколи не беруть на себе цей тягар. Деякі, проте, роблять це, помалу моляться Богові щодня. Але і вони ставляться до цього, як до важкого обов’язку, і виконують його лише, бо вважають, що Господь найсуворішим чином наполягає на виконанні. Таке ставлення до молитви сьогодні мало кого дивує.

Проте нічого, окрім здивування, не може викликати в нас те, що подібній погляд залишається переважаючим у середовищі віруючих християн, принаймні, серед багатьох з нас. Нас учили старанно і наполегливо молитись. Після навернення час молитви був найщасливішим відрізком дня. Але через певний, більш менш короткий час, наше молитовне життя починає шкутильгати. Молитва стає тягарем, вимагає зусиль над собою. Будучи чесними, ми старанно продовжуємо молитися, проте поступово все частіше доводиться примушувати себе заходити в цей таємний притулок. Молитва, яка колись була вільною, радісною, повною подяки возз’єднанням просвітленої душі з Богом, раптом стала справою боргу, який ми виконуємо більш менш пунктуально, відповідно до нашого характеру і сили волі.

Чим більше зусиль вимагає молитва, тим легше нехтувати нею. Фатальний для нашого духовного життя результат проявляється не миттєво, але невідворотно. Спочатку наш розум стає більш світським, ми відчуваємо все більше і більше відчуження від Бога, і в нас стає все менше і менше тем для розмов з Ним. Потім у нас розвивається дух безвілля, який завжди знаходить причину для того, щоб не молитися, і винаходить виправдання, бо ми нехтуємо молитвою. Наше внутрішнє життя починає слабшати. Біль від гріховного життя перестає відчуватися так гостро, як раніше, бо ми більше не сповідуємо свої гріхи перед Богом. А як наслідок цього наш духовний зір стає розмитим, і ми перестаємо чітко розрізняти, що є гріх, а що не є гріх. З цієї миті ми здатні чинити опір гріху тільки так, як це роблять і світські люди. Вони борються лише з тими гріхами, які вважають надзвичайно небезпечними з погляду їх наслідків.

Проте таким людям не хочеться втрачати репутацію віруючих. З цієї причини вони прагнуть наскільки можливо довго приховувати світську суть своєї свідомості. У розмовах, як і на молитовних зібраннях, вони відчувають спокусу використовувати ту мову, яка не знаходиться в ладу з їх внутрішнім “я”. Порожніми словами вони віднині намагаються прикрити ту нікчемність молитовного життя, яке наповнює їх серця. Усе це є результат послаблення молитовного життя. І подібне відбувається у внутрішньому житті безлічі віруючих.

Попередній запис

Щоденний притулок

"І ось яке дерзновення ми маємо до Нього, що, коли просимо чого згідно волі Його, Він слухає нас" (1 Ін. ... Читати далі

Наступний запис

Дух молитви

Подібний сумний досвід, пов'язаний з молитовним життям, який, подібно до мене, відчувають багато віруючих, дав мені величезну поживу для роздумів. ... Читати далі