Вплив Божої святості на людину
Якщо інші істоти і мають святість, то вона, поза сумнівом, тільки від Господа. «Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:17).
Вивчаючи Священне Писання, ми можемо побачити, що Бог зробив святими Ангелів, також і наша святість повністю запозичена в Бога. Подібно до того, як усі світильники у святилищі запалювалися від світильника, що стоїть посередині, так і святість людей запалюється від небесного світильника. Усі наші сосуди святості наповнюються від Його джерела.
Старий Завіт говорить про те, що нас освячує Бог:
- «Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас» (Лев. 20:8).
- «Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас» (Лев. 22:32).
Також і Новий Завіт відкриває нам джерело святості:
- «Нині примирив у тілі Плоті Його, смертю Його, щоб поставити вас святими й непорочними і невинними перед Собою» (Кол. 1:22).
- «Який спас нас і покликав покликом святим, не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі раніш вічних часів» (2Тим. 1:9).
Іноді важко прийняти той факт, що в Ісусі Христі Бог називає нас святими. Нам стане легше це зрозуміти, якщо ми побачимо, що у святість Ісуса ми буквально одягаємося, іншими словами, ми зняли з себе одяг гріха і одягнули одяг праведності Ісуса Христа: «Не говоріть неправди один одному, скинувши стародавню людину з ділами її та вдягнувшись у нову, яка оновлюється в пізнанні за образом Творця її» (Кол. 3:9-10).
Що таке стародавня людина? Це не відроджена зверху природа, колишня форма існування в Адамі. Це стара, розбещена, спаплюжена, гріховна природа, «яка зотліває в спокусливих похотях» (Еф. 4:22).
Нова людина – це, навпаки, народжена зверху природа. Це те, чим є віруючі в Христі. Нова природа – це нове створіння, про яке пише апостол Павло: «Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 Кор. 5:17).
Ця людина живе не по-світському (Еф. 4:17), у Божій любові (Еф. 5:1), у світлі Божої істини (Еф. 5:8), у мудрості (Еф. 5:15), люблячи Божий закон і Божого Сина, ненавидячи гріх і прагнучи до праведності.
Нова людина буде все більш і більш прагнути до того, щоб бути схожою на Ісуса Христа. І це буде дійсно якісним духовним ростом. Перетворюватися в образ Христовий. І, звичайно, передусім – це плід святості: «А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець – життя вічне» (Рим. 6:22). «Намагайтеся мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа» (Євр. 12:14).
Так що ж нам треба робити, щоб бути святими, про яких говорить Біблія? Як нам досягати того стандарту, який вимагає від нас Бог. І, як ми вже чули вище, справжня святість є тільки у Святої Трійці: Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого, і та святість, яка є в нас, дарована нам Ісусом Христом і як би є покривалом, в яке ми вдягаємося. З чого складається наша святість? З двох речей:
- – Наша відповідність Божому єству.
- – Наше підпорядкування Його волі.
1. Наша святість полягає у відповідності Божому єству
Що це означає? Іншими словами, ми відображаємо образ Божий: «Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою, якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю» (2Пет.1:3,4).
Якщо ми спонукані Божою святістю віддаляємося від зла в цьому світі, то ми повинні ненавидіти те, що ненавидить Бог і любити те, що любить Бог! Отже, тоді ми будемо живим відображенням образу Божого. Ми нестимемо в собі образ Божої лагідності, милосердя, довготерпіння, любові, смиренномудрості, лагідності. Саме Писання про це каже: «Отже, вдягніться, як обрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння, поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви. Більш за все вдягніться в любов, яка є сукупністю довершености. І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні. Слово Христове нехай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господеві. І все, що ви робите, словом чи ділом, усе робіть в ім’я Господа Ісуса Христа, дякуючи через Нього Богові й Отцеві» (Кол. 3:12-17).
Ми матимемо такі судження і схильності, які має і Бог. Ми не любитимемо гріх, ми його ненавидітимемо, у нас не буде здатності до гріха. Розумієте, чому все так відбуватиметься? Це буде в тому випадку, якщо людина стала новим створінням в Ісусі Христі!
Бачте, чим ближче ми до Христа, тим більше і більше в променях Його святості ми бачимо свою нікчемність і гріховність, ми розуміємо, що по суті в нас немає нічого доброго або того, що могло б сподобатися Богові і за це Він міг би нас врятувати від пекла. Такого немає, «тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23). Я коли роздумую над цим, то я ставлю Богові питання: що в мені такого, що Ти так благоволив до мене? Слава Богу за Його милість до нас.
2. Наша святість також полягає в підпорядкуванні Божій волі
Оскільки Боже єство є еталоном святості, то воля Божа – це керівництво у святості. Що таке воля Божа? Багато хто задається цим питанням. Відповідь проста: виконуйте те, що Бог хоче бачити у вашому житті, яким Він хоче вас бачити. На всі ці питання вам відповість Священне Писання. Вивчайте і перебувайте в ньому!
Наша святість полягає в тому, щоб виконувати Божі бажання. У нашому житті має бути не наліт святості, але усе життя святе, не зовнішність красива і лагідна, але і вся наша внутрішність повна благоговіння перед Богом. Апостол Павло у своєму листі до солунян пише, щоб вони усе своє життя догоджали Богові, що їх основне завдання – це освячення Боже: «Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали, бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса. Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду; щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі» (1Сол. 4:1-4).
Подібно, як солуняни отримали настанову від Павла, як їм слід було поступати, так і ми, отримали в спадщину Священне Писання, яке в точності говорить нам волю Святого Бога, яка є освячення!
Я думаю, вислухавши усе вищесказане, ви думаєте: ну як досягти тієї святості, якої вимагає від нас Бог?
- Треба в щирій молитві покаятися перед Богом, маючи упокорений дух і смиренне серце. «Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш» (Пс.50:19).
- Перебувайте в молитві і присвяченому вивченні Писання. «Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе» (1Тим. 4:16).
- Застосовуйте істини Писання у своєму житті. «Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде у своїй діяльності» (Як.1:25).
- Спілкуйтеся з тими, хто святий. Більше проводьте час з тими, хто щиро любить Господа. «Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься» (Прит.13:21).
- Незважаючи на мінливий світ, стійте твердо в істині, сподіваючись на Бога Сил. «Нарешті, браття мої, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його» (Еф.6:10).
Давайте в страху і трепеті перед Богом здійснювати наш земний шлях, який у порівнянні з вічністю не такий вже і довгий. Давайте ми поглядатимемо на нашого Святого Господа Слави, перебуватимемо в променях Його святості, поклоняючись Йому в Дусі та Істині. Амінь.
Автор: Максим Король
