Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Люди постійно вдаються до праведного гніву. Ми звикли до цього поєднання – “праведний гнів”. Але Писання поєднує слова “праведний” і “гнів” тільки стосовно Бога – Він праведний у Своєму гніві. Ми – ні. З таким же успіхом ми могли б вдаватися, скажімо, до праведного злодійства. Але поговоримо про це детальніше. Те, що нам відкрито в …
Відома максима «любити грішника, але ненавидіти гріх» потребує невеликої поправки – там має стояти не протиставлення – «але», а дотримання – «любити грішника і тому ненавидіти гріх». Ненависть Бога стосовно гріха (а Писання кілька разів каже, що Бог ненавидить гріх) – прояв Його любові до створеного Ним світу, який цей гріх оскверняє, руйнує і спотворює. …
Увесь всесвіт створений і підтримується в бутті з волі Божої; але нам важливо уникнути певних хибних асоціацій – з механізмом, або чимось на кшталт величезного автоматизованого заводу, який Бог запустив, – і далі усе крутиться саме по собі, без Його нагляду і участі. Такий погляд був популярний серед освічених людей десь наприкінці XVІІІ століття, і …
Люди часто посилаються на гріхи інших, щоб виправдати себе. «А вони – фашисти, американці, попи, комунякі, і т. д. – ще гірше». Це може здатися досить дивним аргументом – як мене виправдовують чужі гріхи? Але спробуємо зрозуміти, звідки цей аргумент взявся. Моральність часто сприймається як продукт громадського договору. Ви не крадете мій гаманець, я не …
«І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней. І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому» (Лк. 15:15,16), – легко побачити в цій сумній ситуацій, в якій опинився блудний син, когось з ближніх, проте вкрай важко в подібній ситуації …
«Тоді він спам’ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе… Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів… І, вставши, …
В інтернеті бурхливо обговорюють одного молодика, що рішуче відмовився звільнити місце для бабусі. Зазвичай ним поступаються – я постійно бачу, як це роблять молоді люди, не дуже молоді, чоловіки, жінки – так прийнято, і це вважається саме собою зрозумілим. Такий звичай. Але чи екстраординарна справа, якщо хтось цього не зробить? Що, якщо я? Існує так …
«І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней. І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому. Опам’ятавшись…» (Лк. 15:15-17), – у цьому наведеному євангельському уривку саме слово «опам’ятавшись» варто вважати ключовим, найголовнішим. Решту ж слід вважати вступом, необхідним для …
Християнство – це місіонерська релігія, на нас покладений обов’язок «йти по всьому світу і проповідувати Євангеліє всьому творінню» (див. Мк. 16:15). Святий апостол Петро каже: «Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням» (1Пет. 3:15). Нам треба бути готовими …
Притча про блудного сина, або ж про милосердного батька… Згідно із загальноприйнятим тлумаченням за постаттю батька ховається люблячий Бог-Отець, а от образ блудного сина може приміряти кожен з нас. Звісно, якщо захоче визнати, що хоч раз у житті відходив «у далекий край» (Лк. 15:13), де почувався цілком вільно без Батьківського нагляду та опіки. Принаймні, вважав, …