Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
14. Бел і дракон 1 Цар Астіях був похований коло своїх батьків, і його царство забрав до себе Кир персянин. 2 А Даниїл був довірений царя і поважаний більш від усіх його друзів. 3 А був тоді у вавилонян бовван, на ім’я Бел[*]; на нього щодня витрачали 12 артивів питльованої муки, 40 овець і 6 …
13. Сусанна 1 Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. 2 Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна, 3 бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим. 4 Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї …
15. Розгром асирійців і радість юдеїв 1 Якже почули ті, що були в наметах, про те, що сталось, отетеріли. 2 Тремтіння й страх напав на них, так що не було й двох людей, які були б укупі; всі порозбігались різними стежками по долині та по горах. 3 Ті, що розтаборились у горах навколо Ветулії, теж …
13. Юдита відтинає голову Олофернові 1 Як настав же вечір, слуги його почали швидко розходитись. Багоас замкнув зовні намет, відіславши тих, хто були ще коло його пана, й вони пішли спати, бо всі були стомлені надмірним пияцтвом. 2 Зосталась лиш сама Юдита у наметі та Олоферн, що простягнувсь на ліжку, бо був перепитий вином. 3 …
11. Зустріч Юдити з Олоферном 1 Олоферн сказав до неї: “Кріпися, жінко! Не бійсь у своїм серці, бо я ніколи не чинив зла тому, хто надумався служити Навуходоносорові, цареві всієї землі. 2 От і тепер, якби народ твій, що живе в горах мене був не зневажив, я б не підняв мого списа проти нього. Та …
9. Молитва Юдити 1 Юдита припала лицем до землі, посипала собі голову попелом, відкрила волосяницю, в яку була одягнена, – це було саме того вечора, коли приношувано в Єрусалимі, у храмі Божім, кадило, – і заходилася голосно взивати до Господа, кажучи: 2 “Господи, Боже мого батька Симеона, якому Ти дав меч у руку, щоб помститися …
7. Олоферн виступає проти Ветулії 1 На другий день Олоферн звелів усьому своєму війську й усьому своєму людові, тобто всім, що для спільної війни пристали були до нього, рушити на Ветулію, зайняти доступ в гори й розпочати війну з синами Ізраїля. 2 І двигнулися того дня усі військові люди. Було ж того війська 170 000 …
5. Воєнна нарада в таборі Олоферна 1 Олофернові, головному полководцеві асирійського війська, було оповіщено, що сини Ізраїля готувались до війни, що вони замкнули гірські доступи, укріпили всі шпилі на високих горах і розставили перешкоди по рівнинах. 2 Тоді розлютивсь він, Олоферн, вельми, покликав усіх моавських начальників, аммонських вождів і всіх правителів Примор’я 3 та й …
3. Олоферн у поході 1 Тоді вони послали до нього посланців з мирними словами, щоб ті йому сказали: 2 “Ось ми, слуги Навуходоносора, великого царя, припадаємо перед тобою. Роби з нами, як тобі довподоби. 3 Ось наші обійстя, уся наша земля, усі наші пшеничні ниви, дрібний і високорослий скот, і всі огорожі біля наших наметів …
1. Цар асирійський іде війною на мідійського царя Арфаксада 1 Було це дванадцятого року царювання Навуходоносора[1], що царював над асирійцями у Ніневії, великім місті, за часів Арфаксада, що царював над мідянами в Екбатані; 2 цей бо обвів Екбатану навкруги мурами з тесаного каміння по 3 лікті завширшки й 6 ліктів завдовжки. Той мур збудував він …