Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
У ту ніч, коли народився Ісус, ангели спустилися з неба й співали, ставши навколо Віфлеємської печери. Досі ніхто не чув чистішої та більш зворушливої мелодії. І тепер мало хто почув її. Сонні мешканці тих околиць чули лише легеньке шелестіння, тому повернулися на другий бік і знову заснули. Треба мати особливе серце, щоб почути ангельський спів. …
Щовечора, коли батько Еліни повертався з лісу, змітав сніг із черевиків і бурчав: – Ох, як тут гаряче! Як у печі! Поглянь, Еліно, всі шибки запотіли! А до того ж, цей запах тістечок і підгорілого крему! Поглянь на маму, від ніг до голови вкриту борошном! З якого це дива я вирішив одружитися з пекаркою! Звичайно …
Жив собі колись злосливий, допитливий і спритний чорт, який страшенно заздрив людям, коли бачив, що вони радісні й веселі. Наближався такий період року, який чорт ненавидів найдужче, – час Різдва Христового. Адже то були дні, коли ангели відвідували землю, люди ставали ліпшими, ніж зазвичай, що дуже дратувало чортів. Отож, одного року цей чортяка придумав один …
В одному місті жив швець Мартин. Працював у маленькій кімнатці, вікно якої виходило на вулицю. У нього завжди було багато роботи, бо виконував свої обов’язки сумлінно, використовував якісні матеріали й, окрім того, не брав за це надто великої оплати. Кілька років тому померла його дружина, Мартин тоді був у повному розпачі, навіть проклинав Бога. Та …
Першим це помітив паламар Людвіг. Він саме протирав підсвічники, коли його погляд натрапив на ясла маленького Ісуса. Паламар завмер наче вкопаний, він навіть не міг покликати когось на допомогу. – Отче Миколо! Отче Миколо! – врешті видушив із себе Людвіг. Це було якраз напередодні Різдва. І саме тієї ночі пречудове Дитятко Ісус мало зайняти місце …
Серце Маленької завжди було сповнене любові й веселощів. Допомагаючи матері по господарству, дівчинка дуже любила співати. Мила каструлі й сковорідки, підливала пеларгонії, які цвіли на підвіконнях, ходила по дрова й до блиску натирала підлогу. – Моя Маленька завжди працює, як мурашка, – любила повторювати мама. – Моя Маленька завжди весела, наче зяблик, – казав батько. …
Мишко був невеликим плюшевим ведмедиком. Його очі були зроблені з ґудзиків, а ніс – із клубочка вовни. Він належав вередливій дівчинці, яка інколи його пестила, а іноді кидала на підлогу або ж тягала за делікатні, суконні вушка. Одного дня Мишко прийняв рішення, найважливіше рішення всього свого життя: утекти від дівчинки. Скористався метушнею, яка панувала перед …
Не всі були задоволені, що народився Ісус. У той час жив неврівноважений і лютий чоловік. Цар Ірод, що з дозволу римлян правив у Палестині. Він був жорстокою людиною, якою керувала нерозумна заздрість. Коли почув від Мудреців, що у Вифлеємі народився Цар, прийняв страшне рішення: слід убити всіх маленьких хлопців у цьому місті. Вояки Ірода завдали …
Одного разу тварини скликали велике зібрання. Вовк запитав у білки: – Чим для тебе є Різдво Христове? Білка відповіла: – Для мене Різдво – це прекрасна ялинка, гілки якої прикрашені лампочками й горіхами, котрі можна схрумати. Вовк продовжував: – А для мене Різдво – це запашна печена гуска. Бо чим іще може бути Різдво, як …
У той час, коли Йосиф і Марія йшли до Вифлеєма, один з ангелів зібрав усіх тварин, щоби вибрати з-поміж них тих, які найкраще могли б допомагати Святій Родині в стаєнці. Першим, звичайно ж, запропонував свої послуги лев: – Тільки цар звірів гідний служити Цареві світу, – заричав. – Стану біля входу й роздеру кожного, хто …