Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
У фундаментальній праці Йозефа Ратцінгера «Ісус з Назарету» міститься вкрай важливий уривок про постать Ісуса Христа. Далі пряма мова автора: «І тут постає велике запитання, що супроводжуватиме нас упродовж усієї цієї книги: «А що ж тоді Ісус приніс, якщо Він не приніс ані миру в світі, ані загального добробуту, ані кращого світу? Що ж Він …
Але чому люди не сприймають Слово Боже, яке цілком здатне зцілити їх, чому вони не навертаються до Христа, щоб Він допоміг їм (див. Мф. 11:28-30)? «Світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не …
«А те, що впало в добру землю, це ті, які добрим і щирим серцем почуте слово бережуть і приносять плід у терпінні» (Лк. 8:15), – саме це є кульмінацією, основою притчі: зерно, яке принесло плід. Саме заради цього Христос розповідав цю притчу, саме заради цього Він прийшов на землю: «Бо Я прийшов прикликати не праведників, …
Прикладів безплідної віруючої людини можна вдосталь знайти і в навколишньому житті, але не будемо передчасно засуджувати ближніх відповідно до біблійної поради: «Не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога» (1Кор. 4:5). Ми самі для себе залишаємося загадками, що …
Якщо далі прямувати текстом євангельської притчі про сіяча, то наступною, після «нечуйних серцем», буде категорія людей, які «дочасно вірують, а під час спокуси відпадають» (Лк. 8:13). Але цю групу людей варто було б об’єднати з наступною, про яку згадує Христос: з людьми, «що слухають слово, але відходять… заглушені турботами, багатством та життєвими насолодами» (Лк. 8:14), …
Отже, «вийшов сівач сіяти зерно своє і, коли сіяв, одне впало при дорозі, і було потоптане, і птахи небесні подзьобали його» (Лк. 8:5), – згідно Христового пояснення, такий стан речей характеризує людей, які «слухають, але потім приходить диявол і забирає слово із серця їхнього, щоб вони не увірували і не спаслись» (Лк. 8:12). – Серце, …
Але ще існує одна причина, згідно якої Христос говорив притчами: «Тому говорю їм притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють; і збувається над ними пророцтво Ісаї, яке говорить: слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима дивитись будете – і не побачите. Бо згрубіло серце людей цих, і вухами …
«Усе це говорив Ісус людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм» (Мф. 13:34). – Чому Христос так часто Свої думки, які хотів донести до оточення, втілював у форму притчі? Цьому є кілька пояснень. По-перше, притчі добре запам’ятовуються, адже Христос звертався не лише для сучасників, але й до нас з вами (знову тут ми!). …
У притчі про сіяча передусім звертають увагу на її тлумачення: на сприйняття людьми Слова Божого. Але мало звертають увагу на першопричину – сівбу. А от про цей процес хотілося сказати кілька слів. «Дана Мені всяка влада на небі і на землі. Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого …
Притчу про сіяча можна також назвати притчею про Божу любов та про Божу справедливість. Чому про любов, напевно, зрозуміло, «тому що Бог є любов» (1Ін. 4:8), «бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3:16), – ці і багато …