Коли подумаю про Твою, Господи, достойність і про свою нікчемність, дрижу, як лист, і сам себе стидаюся.
Бо, коли не приступлю до Тебе, втрачу життя, а коли негідно впхнуся, тяжко провинюся.
Що ж мені робити, Боже мій, моя ти помоче і порадо в потребі?
Навчи мене простої дороги, порадь, як гідно приготуватися до Святого Причастя.
Бо для мене корисно знати, як маю побожно і з говінням приготувати для Тебе своє серце, щоб прийняти Твоє таїнство для свого спасіння, і для того, щоб принести таку велику і Божу жертву.
<< Глава 5 – ПРО ВИСОКУ ДОСТОЙНІСТЬ ТАЇНСТВА І ПРО СВЯЩЕНИЧИЙ СТАН