Господь. Сину, нехай не турбують тебе гарненькі і велемудрі слова людей, «бо Царство Боже не в слові, а в силі» (1 Кор. 4:20).
Вважай на Мої слова, що запалюють серця і просвічують уми, розжалюють і всіляко втішають.
Ніколи не читай Мого слова для того, щоб показати свою велику вченість або мудрість.
Навчайся радше для гріхів завмирати, бо це принесе тобі більше користи, ніж знання багатьох складних наукових питань.
Хоч багато читаєш і знаєш, все-таки мусиш вертатися до єдиного першоджерела.
Я єсьм той, хто навчає людину і дає малолітнім ясніше розуміння, ніж людина може навчити.
До кого Я промовляю, той зразу ж стане мудрим і зробить великий духовний поступ.
Горе тим, що в людей вивідують багато цікавих речей, а мало що дбають про спосіб як Мені служити!
Прийде така хвиля, коли з’явиться Учитель учителів, Христос, Господь янголів, щоб послухати, чого кожний навчився, – цебто, щоб розгледіти совість кожного зокрема.
І тоді зі свічкою перешукається Єрусалим (Соф. 1:12) і виявиться те, що в темноті ховалось, а переконуючі язики замовкнуть.
Я єсьм той, хто в одну мить так піднесе вгору покірливий ум, що він більше збагне основ віковічної правди, ніж коли б учився в школах десять літ.
Я навчаю без гучних слів, без плутанини здогадів, без гордої слави, без потреби доказів.
Я єсьм той, хто навчає погорджувати земними благами, мати нехіть до речей дочасних, шукати вічних дібр, вічні любити, ухилятися від почестей, не піддаватися згіршенням, всю надію покладати на Мене, крім Мене нічого більше не бажати і над усе Мене гаряче любити.
Бо один чоловік через те, що Мене сердечно любив, навчився Божих правд і провіщав чудесні речі.
Він зробив більший поступ тим, що покинув усе, ніж коли б учився велемудрих наук.
Але до одних Я промовляю загально, до других докладно; декому Я являюсь миленько, в знаках і образах, іншим в ясному світлі об’являю тайни.
У книжках слово однакове, але не всіх воно однаково навчає, а Я правди в серці навчаю, прозираю в його глибінь, читаю мислі, заохочую до творення і наділяю кожного так, як пізнаю його за гідного.
<< Глава 42 – НЕ ТРЕБА СПОКОЮ БУДУВАТИ НА ЛЮДЯХ
Глава 44 – НЕ ТРЕБА БРАТИ СОБІ ДО СЕРЦЯ ТОГО, ЩО ДІЄТЬСЯ НАВКОЛО >>