Господь. Сину, до того маєш пильно прямувати, щоб всюди і в кожному ділі та занятті дочасними справами був у серці свобідним і паном своєї волі, щоб усе тобі підлягало, а не ти підлягав.
Щоб ти був паном і орудником своїх діл, а не їхнім слугою і наймитом.
Радше визволеним і правдивим євреєм, що переймає спадщину і свободу синів Божих.
Вони одним оком дивляться на проминаючі речі, а другим на небо.
Дочасні речі не приманюють і не прив’язують їх до себе, але вони радше послуговуються ними, як Бог наказав і найвищий Творець розпорядив. Він у час творення нічого не залишив невладнаного.
Якщо ти також на кожний випадок дивишся тільки поверхово, і на те, що бачиш чи чуєш, не глядиш оком тіла, але в кожній справі разом із Мойсеєм зразу ж увіходиш у шатро Господнє, щоб із Господом порадитися, – то нераз почуєш Господню відповідь і вернешся напоумлений у багатьох справах, сьогочасних і прийдешніх.
Бо Мойсей завжди вдавався до шатра, коли треба було розв’язати сумніви і питання, і шукав помочі в молитві, щоб відвернути небезпеки і переслідування людей.
Так і ти повинен забігати в тайничок свого серця і гаряче молитися за Божу пораду.
Бо тому-то, як читаємо, гаваоніти увійшли в довіру до Ісуса Навина і людей ізраїльських, а ці зразу не спитали голосу Господнього, надто діймаючи віри солодким словам, далися здурити облудним милосердям.
<< Глава 37 – ПРО ЩИРЕ І ПОВНЕ САМОЗРЕЧЕННЯ ЗАДЛЯ ОСЯГНЕННЯ СВОБОДИ СЕРЦЯ
Глава 39 – ЛЮДИНА НЕ ПОВИННА БУТИ НАГАЛЬНОЮ У СВОЇХ ДІЛАХ >>