Глава 37 – ПРО ЩИРЕ І ПОВНЕ САМОЗРЕЧЕННЯ ЗАДЛЯ ОСЯГНЕННЯ СВОБОДИ СЕРЦЯ

Господь. Сину, покинь себе і знайдеш Мене.

Будь без своєї волі і всякої власности і тобі воздасться.

Бо зразу ж, як тільки зречешся себе і не відкличеш того, ще більше ласки тобі додасться.

Слуга. Господи, скільки разів я маю зрікатися себе і від чого маю утриматися?

Господь. Завжди і в кожній хвилі, як у малій, так і в великій речі.

Нічого не вилучаю, але хочу видіти тебе цілком без нічого.

Бо як інакше можеш бути Моїм, а Я твоїм, якщо не позбудешся в серці і ділах усякої власної волі?

Чим хутчіше так вчиниш, тим краще будеш себе почувати, і чим старанніше і щиріше, тим більше сподобаєшся Мені й матимеш більшу заслугу.

Є люди, що зрікаються себе, але з деяким застереженням; вони не покладаються на Бога у всьому, а стараються самі про себе подбати.

Деякі спершу, здається, щиро жертвують собою; але пізніше, коли поманить спокуса, повертаються назад до свого, і тому немає в них жодного поступу в чесноті.

Такі не дійдуть до правдивої свободи чистого серця ані до ласки милої дружби зі Мною, якщо спочатку не зречуться себе і щодня не будуть жертвувати собою; без того нема і не буде блаженного з’єднання зі Мною.

Дуже часто Я тобі казав і тепер ще повторюю: покинь, відречися себе, і набудеш великого спокою серця.

Дай усе за все, не вилучай нічого, не домагайся нічого назад.

Тримайся непохитно тільки Мене і будеш Мене мати.

Будеш свобідний серцем, і темнота не здолає тебе.

До того прямуй, за те молися, того бажай, щоб ти міг позбутися всякої власности і, мов нагий, йти за нагим Ісусом; завмерши для себе, а для Мене вічно живучи.

Тоді щезнуть усі пусті мари – ворожі турботи і марна журба.

Тоді також зникне надмірний острах і замре невладнана любов.

<< Глава 36 – ПРОТИ НЕМУДРОГО ЛЮДСЬКОГО ОСУДУ

Глава 38 – ПРО ДОБРИЙ ЛАД У ДОЧАСНИХ СПРАВАХ І ПРО ТЕ, ЯК УДАВАТИСЯ ДО БОГА В НЕБЕЗПЕКАХ >>