Слуга. Нехай ім’я Твоє, Господи, буде благословенне во віки (Тов. 3:11) за те, що зволив єси, щоб оця спокуса і журба найшла на мене.
Я не можу утекти від неї, але мушу прибігти до Тебе, щоб Ти допоміг мені та все обернув на добре.
Господи, ось тепер я в журбі і на серці неспокій, бо теперішнє терпіння тяжко мучить мене.
І що ж тепер, милий Отче, я маю казати? Прийшла до мене скрута. «Заступи Мене, Отче, від цієї години!» (Ів. 12:27).
Потрапив я в таку скруту, щоб Ти прославився, коли я низько впокорюся, і Ти визволиш мене.
«Зволь спасти мене, Господи» (Пс. 40:14), бо що я бідний можу зробити і куди піти без Тебе?
Ще раз прошу, Господи, у Тебе терпеливости, допоможи мені, Боже мій, а я не буду боятися, хоч яке б тяжке горе не впало на мене.
І що я маю ще сказати? Господи, «нехай станеться воля Твоя!» (Мт. 26:42). Я вже заслужив собі на печаль і негоду.
Так і годиться, щоб я витерпів; лиш би вистачило терпіння, поки буря не перейде і не настане гарніша погода!
А Твоя всемогутня рука в змозі і цю спокусу відвернути від мене і послабити її напад, щоб я геть не впав, – як це давніше не раз Ти чинив зі мною, «милостивий мій Боже!» (Пс. 59:18)
І чим важча для мене, тим легша для Тебе така «переміна правиці Всевишнього» (Пс. 77:11).
<< Глава 28 – ПРОТИ ОБМОВНИХ ЯЗИКІВ
Глава 30 – ПРО МОЛИТВУ ЗА БОЖУ ПОМІЧ І ПРО ВПОВАННЯ НА ВІДЗИСКАННЯ БЛАГОДАТІ >>