Господь. Сину, треба, щоб ти все, що твоє, дав за все, що Моє, і не мав нічого свого власного. Знай, що твоя любов до себе більше шкодить, ніж будь-що на світі.
Ти прив’язуєшся більше чи менше до якоїсь речі відповідно до того, яку маєш у ній потребу. Коли твоя любов буде чиста, щира і владнана як слід, ніщо не полонить тебе.
Не пожадай того, чого тобі не вільно мати; не тримай в себе того, що може стати перепоною і занапастити твою свободу серця.
Дивно, чому ти всім серцем не покладаєшся на Мене, разом з усім тим, чого бажаєш, або що хочеш мати!
Чому дозволяєш марному смуткові в’ялити себе? Навіщо страждаєш через непотрібну журбу.
Тримайся непохитно того, в чому Моє вподобання, і не зазнаєш ніякої шкоди.
Якщо пильнуєш цього або того і хочеш бути тут або там, щоб щось добути, або щоб вволити свою волю, – ніколи не матимеш спокою і не позбудешся тривоги, бо в кожній справі виявиться якийсь недолік і всюди знайдеться противник.
Тому все те, що ми собі придбаємо або ж накопичимо, не стане нам у пригоді, а придасться радше те, чим ми погордили і з корінням вирвали з серця.
Це стосується не тільки грошей і багатства, але й погоні за почестями і бажання марної похвали. Все те минається разом зі світом.
Певне становище не гарантує безпеки, коли немає духа ревности.
І недовго триватиме такий спокій, якого шукається тільки поверхово, коли він не має правдивої основи у глибині серця, – то значить, коли не покладатимешся на Мене. Можеш змінитися, але виправити себе не зможеш.
Бо як тільки трапиться нагода, і ти з неї скористаєшся, то знайдеш те, від чого втікав, а можливо, й ще щось більше.
Молитва за очищення серця і за небесну мудрість
Слуга. Укріпи мене, Боже, благодаттю Святого Духа.
Дай мені силу скріпитися душею і звільнити своє серце від усякої непотрібної турботи і тривоги; нехай мене не займають різні бажання якої-небудь дрібниці чи дорогоцінної речі, але нехай я дивлюся на все, як на суєтне, й усвідомлю те, що разом з ними і я минуся.
Бо нема нічого тривкого під сонцем, де все марнота і морока духа (Муд. 1:14).
О, який мудрий той, хто так міркує!
Дай мені, Господи, небесну мудрість, щоб я вчився над усе Тебе шукати і находити, над усе Тебе розуміти і любити, а все інше пізнавати так, як воно є, за порядком Твоєї мудрости.
Дай мені второпно обминати облесну людину і терпеливо зносити противника.
Бо велика мудрість захована в тому, щоб не давати хитати собою кожному подмухові слів і не наставляти вуха на підступну підлесливість зводителя; бо якщо вийдеться на таку дорогу, то вже йдеться далі безпечно.
<< Глава 26 – ПРО ВЕЛИКУ КРАСУ СВОБОДИ УМА, ЯКА ЗДОБУВАЄТЬСЯ БІЛЬШЕ ПОКІРНОЮ МОЛИТВОЮ, НІЖ НАЧИТУВАННЯМ