Якщо хочеш заховати мир і згоду з іншими людьми, мусиш учитися перемагати себе не в одній речі.
То не мала річ, жити в монастирі або в духовній громаді, поводитися там без нарікання і вірно витримати аж до смерти. Блажен той, хто там побожно прожив і щасливо вмер.
Якщо хочеш жити, як треба, і поступати вперед, уважай себе засланцем і подорожнім на цій землі.
Якщо хочеш вести чернече життя, мусиш стати Христа ради юродивим.
Ряса і постриг мало ще значать: але правдивим ченцем робить переміна обичаїв і цілковите вмертвіння пристрастей.
Хто шукає чогось іншого, крім єдиного Бога і спасення своєї душі, той нічого не знайде, хіба лише прикрість і терпіння.
Так само не може довго прожити в мирі той, хто не старається бути найменшим і всім підлягати.
Ти для того прийшов, щоб послужити, а не для того, щоб старшувати; знай, що ти покликаний до терпіння і до праці, а не до дармування і балакання.
Тут люди випробовуються так, як золото в горні.
Тут ніхто не зможе вижити, якщо не схоче ради Бога цілим серцем упокоритися.
<< Глава 16 – ПРО ТЕРПЕЛИВЕ ЗНОШЕННЯ ЧУЖИХ ХИБ