Біблія говорить про те, що Бог має в цьому світі Свій обраний народ, Свою родину. Люди, які усвідомили свій гріх і прийшли з покаянням до Ісуса Христа, щоб мати мир з Богом, складають цю родину. Всі ті, хто дійсно вірить у Христа як у свого особистого Спасителя, є її членами.
Нині Бог Отець виховує членів Своєї родини для вічного життя на небі разом з Ним. Він поводиться з ними як виноградар, який обрізає виноград для того, щоби він міг принести більше плода. Він знає характер кожного з нас: гріхи, що обплутують нас, наші слабкості, наші особливі духовні вади та потреби. Він знає наші справи і те, де ми живемо. Він знає, з ким ми товаришуємо, мандруючи цим життям, а також знає всі наші випробовування, спокуси та привілеї, які ми маємо.
Він знає всі наші і обставини та влаштовує все в нашому житті для нашого добра. У Своєму провидінні Він посилає кожному з нас саме те, чого ми потребуємо, щоби ми приносили більше плоду. Він дає нам стільки сонячного світла й стільки дощу, скільки ми можемо сприйняти; стільки гіркоти та стільки насолоди, скільки ми можемо витримати.
Батьки, якщо ви бажаєте виховувати своїх дітей мудро, тоді зверніть свою увагу на те, як Бог Отець виховує Своїх дітей. Він завжди чинить досконало, і план, якого Він дотримується, безумовно, є несхибним.
Зверніть також увагу на те, як багато є речей, котрі Бог забирає від Своїх дітей. Мені здається, що серед дітей Божих можна знайти зовсім мало тих людей, які не мали б таких бажань, які Бог не захотів виконати через те, що ці бажання були Йому противні.
Дуже часто люди наполегливо бажають добитися чогось, однак якщо це саме ті бажання, які є противні Богові, тоді завжди виникають якісь перешкоди, що заважають досягненню бажаного. Здається, що Бог просто поставив те, чого ми бажаємо, вище тієї позначки, якої ми можемо досягнути, і каже: “Це зашкодить тобі, тобі не потрібно це мати”.
Мойсей, наприклад, дуже хотів перейти ріку Йордан і побачити жадану для нього Обітовану землю; одначе, як ви пам’ятаєте, це його бажання так ніколи й не здійснилося.
Зверніть увагу на те, як часто Бог веде Свій народ такими шляхами, які нам видаються темними й незрозумілими. Не завжди ми можемо збагнути, які наміри й цілі має Бог у всьому тому, що Він посилає нам; ми не можемо знайти раціонального пояснення тому, чому наші ноги йдуть саме цим шляхом.
Інколи так багато випробовувань навалюється на нас, так багато труднощів оточує, що нам важко зрозуміти, чому ми маємо все це зносити. Це схоже на те, ніби наш Небесний Отець бере нас за руку, веде в темне місце і каже: “Нічого не запитуй, просто йди за Мною”.
Так, наприклад, була пряма й коротка дорога з Єгипту до Ханаану, але Бог повів ізраїльський народ не нею, а кружним шляхом – через пустелю. Деколи цей шлях здавався ізраїльтянам надто важким, і тому в Біблії написано: “І став слабкодухим народ на шляху” (Чис.21:4; див. Вих.13:17).
Зверніть також увагу й на те, як часто Бог упокорює Свій народ, посилаючи їм випробовування й біди. Він посилає нам різні страждання й розчарування; Він кидає нас на одр хвороби; Він забирає в нас майно і друзів; Він змінює наші обставини, посилаючи то одне, то друге; Він нагадує нам про Себе переживаннями, найважчими для плоті, – і дехто з нас майже знесилюються під тягарем ноші, що покладена на нас. Ми відчуваємо іноді такий тиск, який, як нам здається, є понад наші сили, і майже готові нарікати на Руку, що карає нас.
Апостол Павло, наприклад, мав у тілі колючку, призначену йому Богом; безперечно, це було якесь болюче тілесне випробовування, хоча нам напевне й не відомо, яке саме. Та ми знаємо, що він тричі благав Господа забрати його, проте так і не був цього позбавлений (2 Кор. 12:8,9).
А тепер, читачу, беручи до уваги все перераховане вище, чи чув ти колись про когось з дітей Божих, хто вважав би, що його Небесний Отець ставився до нього немудро? Ні, я впевнений, що ти ніколи не чув нічого подібного. Істинні діти Божі, коли мине достатній час після пережитого ними випробовування, завжди скажуть вам, яким благословенням для них було те, що вони не пішли власним шляхом. Вони засвідчать також про те, що Бог попіклувався про них значно краще, ніж якби вони зробили це самі.
Більш того, вони також могли б розповісти вам про те, що Своїми діями й Своїм провидінням Бог дав їм більше щастя, ніж вони могли б досягнути, домагаючись цього щастя своїми власними зусиллями. Що Його шлях, хоча часом він і здавався хмарним, насправді був шляхом радості й миру.
Я прошу вас узяти близько до серця цей урок, що розповідає нам про те, як Бог спілкується зі Своїм народом, і нехай Він навчить цього також і вас. Стережіться, щоб не прогаяти той момент, коли треба стримати свою дитину від того, що, на ваш погляд, може зашкодити їй, незалежно від її власних бажань. Таким є Божий план.
Не вагаючись віддавайте своїй дитині накази, мудрість яких вона наразі не може збагнути, і ведіть її тими шляхами, які можуть здаватися їй зараз нерозумними. Таким є Божий план.
Не ухиляйтеся від покарання чи виправлення своєї дитини тоді, коли ви бачите, що здоров’я її душі потребує цього, наскільки б болісно це не було для ваших почуттів. Пам’ятайте, що серцевими ліками не варто нехтувати лише тому, що вони є гіркими. Таким є Божий план.
І найголовніше, не бійтеся, що така система виховання зробить вашу дитину нещасною. Я застерігаю вас від такого хибного погляду. Не сумнівайтеся, що для людини немає більш певної дороги до нещастя, ніж завжди йти власним шляхом. Коли ж наші бажання перебувають під Божим наглядом, і нам іноді доводиться відмовлятися від них, – це є благословенням для нас, оскільки в такому разі ми зможемо отримати більше радості, коли вони прийдуть до нас.
Постійна поблажливість до себе – це певний спосіб зробитися егоїстичним; а егоїстичні люди та зіпсовані діти, повірте мені, мало коли бувають щасливими.
Читачу, не намагайся бути мудрішим за Бога: виховуй своїх дітей так, як Він виховує Своїх.
<< Розділ 12
Розділ 14 >>