Молитва людини, яка перебуває в тривозі

Господи, дуже важко ніколи не зазнати жодної хвилини спокою.

Не могти зробити щось, аби турбота про це не завдавала страждань…

І ніяк не могти цьому зарадити. Або майже ніяк…

«Ви самі повинні напоумити себе…». Мені це казали сто разів. Та якби це було можливо…

Господи, оскільки в мене немає нічого кращого, я віддаю в Твої руки свій страх і неспокій.

Тричі переписані листи, яким завжди чогось бракує…

Безглуздий страх отримати телеграму, коли ті, яких я люблю, вирушають кудись машиною…

Десять разів перевірений газовий кран і вхідні двері, які я перевіряю щовечора…

Страх перед якоюсь «страшною хворобою», коли мене просто болить голова…

І щоденні клопоти, які рояться в голові, коли я вимикаю світло.

Господи, дай мені сили зробити принаймні те, що можу, щоб вийти з цього гнітючого світу моїх нав’язливих думок і сновидінь.

Охорони мене від цієї тіні тривоги, що непокоїть у сто разів більше, ніж справжня небезпека.

Мені потрібна відвага, Господи.

Щоб чинити опір підступній потребі удесяте розпочати те, що, як я знаю, було добре зроблене з першого разу…

Щоб не вивчати медичний словник при кожному нездужанні…

Я потребую Твоєї допомоги, Господи.

Щоб день за днем боротися за свою свободу.

Щоб здобувати невеличкі перемоги над моїми страховищами.

Господи, у темряві моєї ночі я потребую чути Твій голос:

«Це Я, не бійтеся!» (Ін. 6:20).

<< Молитва грішника, якому здавалось, що він праведний

Молитва на дні втоми >>