Молитва про вміння чекати

Відповіді досі немає. Втім, лист повинен був уже надійти. На цей раз я не можу всидіти на місці.

Господи, мені набридло чекати.

Постійно чекати. Чекати на листи, чекати, щоб дізнатися, який результат дасть ця справа, чекати, щоб одужати від найменшої недуги, чекати, щоб сісти в автобус.

Весь час… чекати.

У сотий раз, Господи, я попросив Тебе про благодать терпеливости.

Але й тут я повинен чекати… Мені видавалося, що терпеливість, як і все інше, приходить з дня на день…

Принаймні в цьому ідеальному світі, який я якнайкраще намагаюся збудувати з різних частин. Моєму світі, в якому не повинно бути повільних кроків часу.

О Господи, я б хотів краще відчувати природу та її ритми.

Погодитися з тим, що під час збору врожаю нам необхідне сонце.

Що люди потребують сну.

Щоб відповісти, необхідно поміркувати, а також потрібен час.

Прийняти те, що потрібно чекати дев’ять місяців, щоб народилася дитина.

І десять чи двадцять років, щоб написати якусь книжку, яку давно хотілося б завершити.

Без докорів прийняти ті зволікання, які вимагає сама природа речей.

Врешті, Господи, погодитися з тим, що я живу у світі, який створив Ти, а не я. І при цьому я абсолютно нічого не втрачу…

О Господи, дозволь мені полюбити цю нудну, але плідну зміну днів і пір року, це нескінченне дозрівання плодів і слів…

Дай мені сили дочекатися вміння терпіти.

<< Молитва студента, який «провалив» іспит

Молитва виснаженого вчителя >>