Молитва людини, втомленої життям

Господи, встаючи сьогодні вранці, я сказав собі, що цей день буде схожий на всі інші. Справді, він таким і виявився.

Я сів у метро, як кожного ранку, прочитав у газеті ті самі песимістичні й оптимістичні думки на тему міжнародної ситуації, яка залишається незмінною.

Я піднявся тими самими завжди чужими сходами і побачив на своєму робочу столі ті ж самі справи, які слід було опрацювати – ті ж справи, які не змінюються вже десять років.

Оператор був той самий, начальник відділу кадрів також. Вони виглядали так, як і в усі дні, ті дні, коли ми не очікуємо нічого особливо нового.

На обід я з’їв те, що зазвичай їм по понеділках, адже був саме цей день. Після цього повернувся в офіс, де працював до шостої години.

Щойно я повернувся додому, кажучи собі, що завтра повинен знову розпочати усе з початку.

Господи, як це мені набридло.

Я мріяв зовсім про інше. Мріяв, що колись житиму активним, повним, динамічним життям, в якому є місце для несподіванок і п’янких днів насолоди.

Це була мрія. Але однаково важко прокидатися після сну-мрії.

Я ніколи не змінюся.

О, я знаю, що багато кого моя ситуація дуже б задовольняла.

Звичайно. Але мені від цього зовсім не легше.

Господи, дозволь мені цього вечора вилити свою втому, своє бажання втекти. Кому я ще можу це сказати, як не Тобі?

Ніхто мене не зрозуміє. Вони скажуть: «На що він нарікає?» І певною мірою матимуть рацію. Усе цілком нормально: людина виконує свою роботу.

Ось чому я говоритиму про це тільки з Тобою.

Я не прошу Тебе щось змінити. Ні. Не треба змінювати моє життя. Треба міняти мене самого.

Господи, допоможи мені менше зосереджуватися на собі.

Допоможи бачити, що є інші люди, крім мене. І для них також кожен день схожий на інший.

<< Молитва після відвідин вмираючої дівчини

Молитва на дні, коли хочеться відмовитися від своєї ролі >>