Благословення і прокляття

І. Визначення благословення і прокляття

Часто “прокляття” є поняттям, за значенням протилежним до “благословення”. Прикладом може служити наступний вірш: “Коли введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Гаризим, а прокляття на горі Гевал” (Втор. 11:29).

Вимовлене прокляття мало на увазі більше, ніж просто побажання чогось поганого в житті людини. Щось жахливе мало статися з людиною, стосовно якої було проголошене прокляття. У той же самий час, вимовлене благословення розцінювалося не просто як побажання щастя і благополуччя в житті. Воно мало на увазі дійсне благословення людині і проголошення щастя і благополуччя в її житті.

Люди завжди знали, що благословення і прокляття приходять зверху. Тому, вимовляючи свої благословення або прокляття, люди як би закликали Бога (а часто просто зверталися до духовного світу, до чогось надприродного), здатного чи принести благословення, чи навести прокляття на ту або іншу людину. Звідси і пішла дуже поширена практика ворожби і ворожіння, наврочення і різного роду заклинань.

Якщо поглянути на ці два слова, то нескладно помітити, що слово “благословення” складається з двох слів: “благо” + “слово”. Таким чином, термін “благословення” дослівно означає “добре, хороше слово”. Оскільки слова “благословення” і “прокляття” є діаметрально протилежними поняттями, то логічним буде зробити наступний висновок: слово “прокляття” означає “погані, нехороші, недобрі слова і побажання” на адресу людини чи Бога. Постарайтеся запам’ятати це, оскільки до цього ми повернемося ще раз.

Культура та звичаї:

Люди споконвіку проклинали і благословляли один одного. Це стосується не лише єврейського народу, але також і язичників.

Біблійні приклади: Ісаак прокляв усіх, хто прокляне Якова (Бут. 27:29), Валак найняв Валаама проклясти Ізраїль – історія про Валаамову ослицю (Чис. 22-24), Голіаф проклинав Давида своїми богами (1 Цар. 17:43).

Існував також і такий звичай: у літньому віці чи перед смертю батько благословляв своїх дітей. При цьому старший син отримував найбільше благословення. Подібне благословення, як правило, було не просто побажанням (як ми зараз підписуємо листівки зі святом), а це благословення було визначальним чинником усього життя дітей. Як батько благословить, так воно і було.

Біблійні приклади: Ноїве благословення і прокляття синів і онуків (Бут. 9:25-27), благословення Ісааком своїх синів (Бут. 27) і т. д.

ІІ. Прокляття

  1. Хто мав право кого проклинати?

А. Батько – дітей:

Біблійні приклади: Ной і його благословення і прокляття (Бут. 9:25-27).

Б. Праведник – неправедних і нечестивих:

Біблійні приклади:

  • «Проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх» (Бут. 9:25).
  • «Проклятий гнів їх, бо жорстокий, і розлюченість їх, тому що люта» (Бут. 49:7).
  • «І віддалить від тебе Господь Бог твій усяку неміч, і ніяких лютих хвороб єгипетських, які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, що ненавидять тебе» (Втор. 7:15).
  • «У той час Ісус поклявся і сказав: проклятий перед Господом той, хто відновить і побудує місто це Єрихон; на первістку своєму він покладе основу його і на молодшому своєму поставить ворота його» (Ісус Навин 6:25). – Подібне прокляття не є виразом особистого гніву, злості і помсти. Це своєрідне пророцтво.

В. Бог – гріх і того, хто є його знаряддям

Біблійні приклади:

  • Бог прокляв Змія: «І сказав Господь Бог змієві: за те, що ти зробив це, проклятий ти перед усією худобою і перед усіма звірами польовими; ти будеш ходити на череві твоїм, і будеш їсти прах у всі дні життя твого; і ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Бут. 3:14-15).
  • Бог прокляв Єву: «Жінці сказав: примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою» (Бут. 3:16).
  • Бог прокляв Адама: «Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: …у поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся» (Бут. 3:17-19).
  • Бог прокляв землю за гріх Адама і Єви: «Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: не їж від нього, проклята земля через тебе…» (Бут. 3:17).
  • Бог проклинає тих, хто опирається Йому і Його заповідям: «Проклятий, хто зробить виліпленого або відлитого ідола, мерзоту перед Господом, творіння рук митця, і поставить його в таємному місці!.. Проклятий той, хто лихословить батька свого або матір свою!.. Проклятий той, хто порушує межі ближнього свого!.. Проклятий той, хто сліпого збиває з дороги!.. Проклятий той, хто перекручено судить прибульця, сироту і вдову!.. Проклятий той, хто ляже з дружиною батька свого, бо він відкрив край одягу батька свого!.. Проклятий той, хто ляже з якою-небудь худобою!.. Проклятий той, хто ляже із сестрою своєю, з дочкою батька свого, або дочкою матері своєї!… Проклятий той, хто ляже з тещею своєю!.. Проклятий той, хто таємно убиває ближнього свого!.. Проклятий той, хто бере підкуп, щоб убити душу і пролити кров невинну!.. Проклята усяка людина, що не виконає усіх слів закону цього і не буде чинити за ними!» (Втор. 27:15-26).
  1. Мета і призначення проклять

Практичний контекст проклять був моральним. Існував такий негласний моральний закон, при якому ПРОКЛЯТТЯ було покаранням за непослух, а БЛАГОСЛОВЕННЯ, – заохоченням за слухняність.

  1. Виконання прокляття:

А. Прокляття, як правило, збуваються. Прикладів тому багато і в житті, і в Біблії.

Б. Незаслужені прокляття не збуваються.

  • «Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться» (Пр. 26:2).
  1. Заборона проклинати:

А. Відповідно до Старозавітного Закону, заборонялося проклинати і лихословити (а прокляття і є лихослів’я – про це говорилося на самому початку):

  • Батьків (Вих. 21:17).
  • Свого правителя (Вих. 22:28).
  • Глухої людини (Лев. 19:14).
  • БОГА (Прокляття = лихослів’я = хула на Бога) – Левіт 24:11–15.

Б. Новий Завіт про прокляття.

  • Веління Ісуса про тих, хто проклинає: Лк. 6:28.
  • Слова апостола Павла про гонителів: Рим. 12:14.
  • На кому лежить прокляття: 1 Кор. 16:22 (на тих, хто не любить Господа).
  • Хто знаходиться під прокляттям: Гал. 3:10 (прокляття Закону). Ісус звільнив нас від цього прокляття (Гал. 3:13).

ІІІ. Сила Слова

  1. Сила Божого слова: воно незмінне; завжди виконується.

«Як дощ і сніг сходить з неба і туди не повертається, але напуває землю і робить її здатною родити і вирощувати, щоб вона давала насіння тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть, – так і слово Моє, яке виходить з уст Моїх, – воно не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я послав його» (Іс. 55:10-11).

  1. Сила людського слова.

Боже Слово має в самому собі силу виконатися. Людина створена за образом і подобою Божими, і людське слово теж має певну силу. Тому благословення і прокляття виконуються. Людина не може їх відмінити.

Коли Ісаак через незнання, помилково благословив Якова замість Ісава, то він вже не міг скасувати свого благословення, і воно стало частиною всесвітньої історії (див. Бут. 27:18-41).

ІV. А як щодо нас?

Кожній людині хочеться бути щасливою. Напевно, тому люди не протестують проти молитов за охорону їх життя, за їх здоров’я і благополуччя. Так само вони не опираються словам благословення на свою адресу. Що ж до проклять, часто люди задаються питанням: “А яке відношення Божі прокляття мають особисто мене?”

Дорогий читач, якщо тебе теж хвилює це питання, то відповідь полягає в наступному: Бог надав нам вибір. Що ми оберемо – Його благословення чи Його прокляття – залежить тільки від нас. У відповідності із Словом Божим, вибрати благословення означає вибрати життя, а вибрати прокляття означає вибрати смерть.

«У свідки перед вами прикликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої, любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх…» (Втор. 30:19,20).

За материалами сайту Біблійний дискусійний клуб

Попередній запис

Кому дається Боже благословення? (закінчення)

Благословення дається тим, що славлять Бога! Той, хто набув спасіння, прагне більше і більше пізнавати Бога. Ключова істина в пізнанні ... Читати далі