Мало кого можуть не зворушити дитячі страждання. І бачачи як мучаться, страждають діти, мимоволі задаєшся питанням: «Чому Господь допускає страждання дітей?». Загалом, тема страждань бентежить багатьох людей, проте коли страждають діти… Маленькі людські істоти, які ще нічого не встигли скоїти поганого в цьому житті. За що їм таке? Це питання хвилювало не тільки людей сучасності, але й минулого.
– Учителю, хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився? (Ін. 9:2), – питали учні Спасителя, побачивши одного разу сліпонародженого.
– Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі (Ін. 9:3), – відповів на це запитання Спаситель.
Проте це був окремий випадок, найчастіше все таки причиною страждань дітей стають гріхи, тільки часто не їх власні, а деколи навіть і не батьківські, а гріхи всього людства, світу цього, який «лежить у злі» (1Ін. 5:19). Гріх – це не маленька «невинна» витівка, як вважає багато хто, гріх – це переступ Божої волі стосовно призначення людини та її місця в цьому світі. Гріх, навіть найменший, порушує гармонію світу закладену в нього Богом. Проте люди зазвичай не помічають гріха, він стає явним для них своїми наслідками, особливо коли стосується їх особисто, тим більше, власних дітей.
Чи відповідають діти за гріхи батьків? – Ні, не відповідають, проте страждають. Або ж пожинаючи прямі наслідки батьківських вчинків, або ж переймаючи їх гріховні звички, так звану навичку до певного гріха. При чому це може стосуватися не тільки окремих родин, родів (коли конкретний гріх, а точніше вже вада, починає передаватися в спадок поколінням), але навіть цілих народів, які з якимсь фаталізмом наполегливо знищували чи/та знищують себе. Свідоцтвом останнього може слугувати Біблія, яка розповідає про поганські народи, в яких процвітали людські жертвопринесення і які фактично знищили самі себе, а також оточуючий світ, коли цілі народи вбивають себе чи то постійними війнами, чи то алкоголізмом, чи то наркоманією.
Якщо б люди поглянули на гріх під таким ракурсом, усвідомили всю згубність його наслідків, напевно в декого зникло би бажання зайвий раз грішити. Якщо не заради себе, то хоча б заради власних дітей. Проте, на превеликий жаль, ця істина залишається невідомою для багатьох людей: «Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб» (Мф. 13:15) Христос зцілив їх.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Сумні наслідки
Ваш коментар:
