Місце і час служіння Іоанна Хрестителя

Згідно Євангелія від Луки початок Іоаннової проповіді стався в 28 або в 29 році Р. Х. – “У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія-кесарябуло слово Боже до Іоана, сина Захарії, в пустелі” (Лк. 3:1,2). Підкоряючись цьому покликанню, Іоанн проходив по всій землі Йорданській, “проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів” (Лк. 3:3).

Згідно Біблії (див. Лк. 3:23) Іоанн Предтеча почав проповідувати, коли йому було біля 30 років – символічний вік досягнення повного повноліття. Стільки ж років було і Спасителю, коли Він вийшов на проповідь. Це пов’язано із старозавітнім законом, за яким левити мали право брати участь у богослужінні лише після досягнення цього віку (Чис. 4:3).

Місцем своєї проповіді Іоанн обрав частину Юдейської пустелі, що примикає до Мертвого моря (Мф. 3:1; Мк. 1:4).

Сам Іоанн Предтеча вів аскетичний спосіб життя, носив грубий одяг з верблюжого волоса і підперізувався шкіряним ременем, харчувався диким медом і акридами (вид сарани) (Мф. 3:4; Мк. 1:6).

Для звершення обряду обмивання (занурення) він переселявся на береги Йордану: або на східний берег – у Вифавару (Ін. 1:28), – ймовірно, навпроти Єрихону, або ж у місце, зване Енон, поблизу Салима, де “було багато води” (Ін. 3:23), і яке знаходилося за 12 км від Бет-Шеан (Бетсан). За ці місця також свідчить той факт, що Ірод Антипа мав право схопити Іоанна Хрестителя лише на східній частині Йордану, у Переї, де були його володіння (Мк. 6:17-29).

Пророк Іоанн з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). У той час перед святом очищення до ріки сходився народ для релігійних обмивань. Тут і звернувся до них Іоанн, проповідуючи покаяння та хрещення на відпущення гріхів. Сутність його проповіді полягала в тому, що перш ніж отримати зовнішнє обмивання, люди мали внутрішньо очиститися і таким чином приготувати себе до приходу Месії.

Іоанн Хреститель вимагав переоцінки всього життя і докоряв за легковажність тим, хто думав, що самого обряду обмивання[*] достатньо для прощення гріхів. Перед самим обрядом хрещення люди сповідували свої гріхи. За свідченнями Йосифа Флавія, Іоанн вчив людей провадити “чистий спосіб життя, бути справедливими один до одного і шанобливими до Предвічного”. Іоанн мало говорив про ритуали, а передусім ставив моральний обов’язок людини: “Хто має дві одежини, хай дасть тому, хто не має, і хто має їжу, хай зробить так само” (Лк. 3:11).

Для Іоанна обмивання було засобом приготування євреїв до приходу Месії. “Покайтеся! – казав він, – наблизилось бо Царство Небесне” (Мф. 3:2). Іоанн говорив про швидкий прихід Христа, Який знищить усе зло на землі: “Вже й сокира біля кореня дерева лежить: бо всяке дерево, що не приносить доброго плоду, рубають і кидають в огонь” (Мф. 3:9,10). Він зображував Месію з віялкою в руці, Який збирає добре зерно і спалює полову (Мф. 3:12). Покаяння, милостиня, покращення устоїв (Лк. 3:11-14) були для Іоанна великими засобами приготування людей до прийдешніх подій.

Проповідь Івана Хрестителя, Лука Джордано

Іоанн виступав проти тих представників єврейства, проти яких виступали ессеї, а пізніше Ісус, – проти представників ортодоксального юдаїзму, передусім фарисеїв; і, так само як Ісус, він був визнаний переважно нижчими верствами (Мф. 21:32). Люди вважали Іоанна пророком (Мф. 14:5; 21:26), і багато хто думав, що він – воскреслий пророк Ілля (Мф. 11:14; Мк. 6:15; Ін. 1:21). Віра в це воскресіння була дуже поширена (Мф. 14:2; Лк. 9:8). Юдеї вірили, що перед приходом Месії з’явиться Його предтеча: згідно з Книгою Малахії (Мал. 4:5), цим предтечею буде пророк Ілля.

Невдовзі навколо Іоанна зібралася громада – “ученики Іоаннові”, якій він дав свої правила і молитви, і в якій панував строгий аскетизм (Мф. 9:14). На ім’я відомі лише двоє його учнів: Андрій з Вифсаїди та Іоанн, син Зеведеєв. Обидва були рибалками і прийшли з берегів Галилейського моря. З часом вони приєдналися до Христа і стали всіма відомими апостолами.

Вплив Іоанна постійно зростав, що стривожило правлячу верхівку Іудеї. Були відряджені священики та фарисеї спитатися, ким він є насправді. “Тоді сказали йому: хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе? Він сказав: я глас вопіющого в пустелі; приготуйте путь Господеві, як сказав Ісая пророк” (Ін. 1:22,23). На запитання: “Що ж ти хрестиш?” – вони почули відповідь повну покори і віри, яка чітко визначила покликання Іоанна як Предтечі Христового: “Я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте; Він гряде за мною, але переді мною був; я недостойний розв’язати ремінь взуття Його” (Ін. 1:26,27).

…Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. Лопата в руці Його, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю в житницю Свою, а полову спалить вогнем невгасимим” (Лк. 3:16,17). Це була і відповідь людям, які приходили до нього, щоб охреститися у водах ріки Йордан, і “роздумували в серцях своїх про Іоана, чи не Христос він” (Лк. 3:15).

Приналежність Іоанна до релігійних течій

Святой Іван Хреститель, Бартоломео Мурільйо

Іоанн не пив вина і хмільних напоїв (Лк. 1:15), що може свідчити про його назорейство; проте інших обов’язкових ознак назорейської обітниці, наприклад, відрощування довгого волосся (Чис. 6:4), Євангелія не згадують.

За своїми релігійними переконаннями Іоанн Предтеча, швидше за все, був близьким до ессеїв. Дослідники відзначають, що опис Іоаннового хрещення наведений Йосифом Флавієм, практично дослівно збігається з описом ессейського обряду, описаного в рукописах Юдейської пустелі. Така близькість Іоанна до ессеїв змушує багатьох дослідників вважати, що “він належав певний час до ессеїв, але пізніше відокремився від них з якихось причин”. У числі таких ознак подоби називають також географічне сусідство місця (чи місць) проповіді Іоанна і хрещення ним у тому місці, де проживали деякі ессейські общини, однакове обґрунтування і Хрестителем, і ессеями своєї діяльності в пустелі, збіг за часом його діяльності та останніх десятиліть існування тієї релігійної течії юдаїзму.

Але існують також ідеологічні розбіжності з ессеями. Так, наприклад, він підкреслював розподіл людей на праведників і грішників, але, на відміну від ессеїв, вважав, що грішники можуть спастися через розкаяння. Подібно до ессеїв, він тлумачив вірш з Ісаї (“Голос волаючого в пустелі“) як заклик віддалитися в пустелю, і тому став відлюдником і аскетом сам, але не вимагав цього від інших. На відміну від ессеїв, він не наполягав на необхідності спільного майна, але казав про необхідність ділитися з тими, хто має потребу. Іоанн не прийняв ессейського погляду до обмеження кола посвячених і пропонував очищення кожному юдеєві, який того бажав. До того ж, на відміну від ессеїв, він не вимагав від них передати всі їхні статки в спільну касу і стати членом релігійної секти, а також відмовитися від звичного способу життя – його цікавило тільки духовне просвіщення. Усе це привернуло до нього велику кількість послідовників.


[*] В синодальному перекладі – “хрещення”, далі в тексті цей обряд буде називатися саме так.

Попередній запис

Іоанн Предтеча - Дитячі роки

Іоанн Хреститель у пустелі, Хосе Леонардо Предтеча і Хреститель Господній Іоанн, найбільший за Христовим свідоцтвом (див. ... Читати далі

Наступний запис

Хрещення покаяння

Іоанн Предтеча хрестить людей, Нікола Пуссен Іоаннове хрещення покаяння являло собою обряд, який він звершував над ... Читати далі