Іоанн Предтеча – Дитячі роки

Іоанн Хреститель у пустелі, Хосе Леонардо

Предтеча і Хреститель Господній Іоанн, найбільший за Христовим свідоцтвом (див. Мф. 11:11) серед пророків, завершує Старозавітну історію і відкриває епоху Нового Завіту. Він засвідчив про пришестя на землю Єдинородного Сина Божого, хрестив Його у водах Йордану і засвідчив таємниче явлення Пресвятої Трійці в день Хрещення Господнього.

Іоанн носить епітети Хрестителя і Предтечі через дві свої основні функції – як той, хто хрестив Ісуса Христа і той, хто прийшов з проповіддю раніше за Нього згідно старозавітних пророцтв.

Іменування “Предтеча” немає в Новому Завіті (точніше, воно використовується власне до Ісуса Христа, наприклад, у Посланні до Євреїв 6:20). Іоанн Хреститель уперше названий “Предтечею” у гностика Геракліона (ІІ ст.) у його коментарі на Євангеліє від Іоанна. Потім це позначення було взяте Климентом Александрійським і Орігеном і через них набуло загального вжитку. У Східній Церкви обидва епітети використовуються практично однаково, тоді як на Заході пріоритет залишається за найменуванням “Хреститель”.

Варто зауважити, що “хрестителем” Іоанн іменується лише в деяких слов’янських мовах. Іоанн, або, точніше, Йоханáн, євангелістами іменується як “той, хто занурює”. Основний обряд, що дав Іоанну це прізвисько, був обрядом повного занурення у воду – т’білá (טְבִילָה). А тому грецьке слово “баптістес” є перекладом єврейського слова “hа-мтабель” (הַמְטַבֵּל) – похідного від т’біла (занурення). Слід пам’ятати, що юдейський обряд омивання-очищення – рáхац (רַחַץ), – на відміну від християнського хрещення, був повторним: згідно Тори, нечиста людина, яка згрішила, мала очиститися шляхом занурення у воду (Лев. 5:1-3; 15:1-33; Чис. 19:11-22). Т’біла також стала звичайним ритуалом при прийнятті прозелітом юдаїзму.

Про Іоанна Предтечу свідчать всі чотири євангелісти, а також історик Йосиф Флавій, доповнюючи відомості про останні дні діяльності Іоанна Хрестителя.

Дитячі роки

Юний Іоанн Хреститель з агнцем, Бартоломео Мурільйо

Про дитячі роки Іоанна Предтечі дізнаємось лише з Євангелія від апостола Луки. Іоанн був сином священика Захарії (“з денної черги Авиєвої”) і праведної Єлисавети, яка походила з роду Ааронового (Лк. 1:5). За материнською лінією Іоанн був родичем Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше за Нього. Точне місце народження Іоанна Предтечі в жодному Євангелії не вказане. Можливо, він народився в Юті (Лк. 1:39; пор. Нав. 15:55; 21:16), селищі, що знаходилося у двох годинах пішої ходи на південь від Хеврону, або в самому Хевроні – найважливішому місті на півдні Іудеї в 37 кілометрах на південний захід від Єрусалиму. Згідно ж церковного передання його народження сталося на місті сучасного міста Ейн-Карем, розташованого близько 7 км на південний захід від Єрусалима. Сьогодні на цьому місці зведений францисканський монастир “Святий Іоанн на горах”.

Батьки Іоанна відрізнялися істинною праведністю, але були бездітними, а це вважалося в юдеїв Божим покаранням за гріхи. Будучи ж літніми, Захарія та Єлисавета вже не сподівалися на потомство. Як оповідає євангеліст Лука, Захарії випав жереб здійснити кадіння (за жеребом визначались різні завдання священників у святині), для чого він увійшов до другої частини Єрусалимського храму, званої Святе або Святилище, де знаходився жертовник кадильний, тоді як увесь народ молився в призначеній для нього відкритій частині храму – “Дворі”.

Будова Єрусалимського храму

Увійшовши до святилища, Захарія побачив Ангела, і на нього напав страх, бо за юдейськими уявленнями, поява Ангела провіщала скору смерть. Архангел Гавриїл, який був посланий Богом сповістити йому про народження сина, сказав: “Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан; і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє, бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї” (Лк. 1:13-15). Захарія не повірив ангелові і за це був покараний німотою, аж до того дня, доки це не здійсниться.

Дружина його Єлисавета, після повернення його додому, дійсно зачала, але п’ять місяців приховувала це, боячись, що люди можуть не повірити цьому і висміяти її, а сама в душі раділа і дякувала Богові за зняття з неї ганьби.

Паралельно з розповіддю про Захарію та Єлисавету, євангеліст розповідає про Благовіщення Пресвятої Богородиці (Лк. 1:26-38).

Єлисавета і Марія, Карл Блох

Після того, як Діва Марія дізналася з уст ангела про вагітність Єлисавети, вона прийшла відвідати її і “коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета” (Лк. 1:41). Таким чином, своїй матері пророк Іоанн передрік прихід Месії ще перебуваючи в утробі. Марія була у Єлисавети три місяці, тобто аж до народження Іоанна Хрестителя. Невідомо, чи залишилася вона в домі при народженні.

І от у благочестивого подружжя, яке до старості було позбавлене розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони виблагали в молитвах. На восьмий день, як приписував закон Мойсеєвий (Лев. 12:3), треба було обрізати новонародженого та дати йому ім’я. Над іменем вийшла суперечка. Як правило давали ім’я діда, щоб продовжити родову ознаку. Однак зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім’ям – Захарія, але Єлисавета побажала дати синові вказане ангелом нетрадиційне для своєї сім’ї ім’я Іоанн (“Ягве (Бог) змилувався”). Постанову матері могла змінити тільки постанова батька. Німий Захарія попросив воскову дощечку: “Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі. І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога” (Лк. 1:63,64).

* * *

За милістю Божою Іоанн уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Вифлеємі та його околицях. Про подальше життя Іоанна Хрестителя до часу його явлення з проповіддю ізраїльському народу нічого достеменно не відомо. Євангеліст Лука пропустивши юнацькі роки Іоанна, лише повідомляє: “Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві” (Лк. 1:80), тобто до достатньо дорослого віку. Дослідники, заповнюючи цю прогалину, припускають, що в той час, Іоанн міг знаходитися в громаді есееїв (релігійної групи в Іудеї, часів Другу храму (530 до. н.е. – 70 р. н.е.)). Про них мова піде дещо пізніше.

Попередній запис

Іоанн Предтеча: Попередник нового життя

Проповідь Івана Хрестителя, Лука Джордано Це про нього Христос сказав: "Не було серед народжених жінками більшого ... Читати далі

Наступний запис

Місце і час служіння Іоанна Хрестителя

Згідно Євангелія від Луки початок Іоаннової проповіді стався в 28 або в 29 році Р. Х. – "У п’ятнадцятий же ... Читати далі