
Луки 18:18-25: “І запитав Його один з начальників, кажучи: Учителю благий, що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне? Ісус сказав йому: чого ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою. Він же сказав: усе це я зберіг від юности моєї. Почувши це, Ісус сказав: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною. Він же, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий. Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого” – Це відома багатьом розмова багатого юнака з Ісусом.
Тепер давайте уважно прочитаємо слова Ісуса:
Луки 18:24-25: “Як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого“.
Ісус не сказав, що багаті не можуть увійти до Царства Божого. Він сказав, що їм буде дуже важко увійти до Царства Божого. А тепер давайте розглянемо два питання, що напрошуються самі собою: (1) Чому Ісус сказав “важко”, а не “неможливо”? і (2) Чому багатому важко увійти до Царства Божого?
- Чому Ісус сказав “важко”, а не “неможливо”?
Спасіння – це дар Божий. І коли б не наш люблячий Бог, то ніхто б взагалі не міг спастися: не лише багаті, але й бідні. Проте наш Господь люблячий, довготерпеливий і многомилостивий. Про Нього в Біблії сказано, що Він – Бог, “Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини” (1Тим. 2:4).
Як розуміти словосполучення “усі люди”? Хіба це стосується тільки небагатих? Ні, усі люди – це усі люди: і бідні, і багаті; і розумні, і не дуже; і хороші, і погані. В очах Господа Бога ми всі виглядаємо однаково. Ми – грішники, які через гріх втратили образ та подобу нашого Бога, за яким Він нас створив. Про це говориться в Посланні до Римлян 3:23: “Тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої“.
Отже, сама людина спастися не може, але це можливо тільки завдяки Божій благодаті. І ця благодать поширюється на будь-якого грішника, що приходить до Бога і кається. Як сам Ісус сказав Своїм учням після розмови з багатим юнаком, “неможливе для людей – можливе для Бога” (Лк. 18:27).
- Чому багатому важко увійти до Царства Божого?
Відповідь на це питання дає сам Ісус під час розмови з багатим юнаком. Щоб знайти відповідь Ісуса, давайте звернемося до Євангелія від Марка, і подивимося, як ця історія описана там:
Марка 10:23-25: «І, поглянувши довкола, Ісус сказав ученикам Своїм: як тяжко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже. Ученики вжахнулись від слів Його. Але Ісус знову говорить їм у відповідь: діти, як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
Отже, Ісус пояснює, що багатому важко увійти до Царства Божий, бо він більше сподівається на своє багатство, ніж на Бога.
У Євангелії від Матфея 6:24 Ісус сказав, що «не можете служити Богові й мамоні». Слово «мамона» походить від арамейського слова «багатство» і має однаковий корінь з єврейським словом, що означає «те, чому довіряєш» або «те, на що сподіваєшся».
Господь хоче, щоб ми сподівалися не на своє багатство, не на самих себе і свої здібності і таланти, не на ідоли або когось іншого, а лише на Бога. Нижче наводяться біблійні вірші, що підтверджують цю істину:
- Ісаї 42:17: «Тоді повернуться назад і великим соромом покриються ті, що надіються на ідолів, які говорять бовванам: “ви наші боги”».
- Ісаї 40:30-31: «Стомлюються і юнаки і слабшають, і молоді люди падають, а ті, що надіються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть – і не втомляться, підуть – і не зморяться».
- Ісаї 49:23: «І будуть царі годувальниками твоїми, і цариці їхні годувальницями твоїми; лицем до землі будуть кланятися тобі і лизати порох ніг твоїх, і пізнаєш, що Я Господь, що ті, які надіються на Мене, не посоромляться».
- Ісаї 57:13: «Коли ти будеш волати, чи спасе тебе збіговисько твоє? – усіх їх віднесе вітер, розвіє подув; а той, хто надіється на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю».
- Притчі 16:20: «Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний».
- Притчі 28:25-26: «Пихатий розпалює сварку, а хто уповає на Господа, буде благоденствувати. Хто сподівається на себе, той нерозумний; а хто ходить в мудрості, той буде цілий».
- Притчі 29:25: «Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці».
- Псалом 124:1: «Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сион, що стоїть вічно».
За матеріалами сайту: Біблійний дискусійний клуб