Не судити передчасно

«Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас» (Мф. 7:1,2), – в одній з попередніх розмов ми піднімали тему осудження, і дійшли висновку, що не можна передчасно судити вчинки людей, доки перед нами не постане повна картина. Лише тоді ми можемо скласти певні висновки стосовно тієї чи іншої події.

От, наприклад, історія про зцілення гадаринського біснуватого. Часто жителів того краю засуджують у вирощуванні свиней. Особливо це актуально звучить в Україні, де сало є національним продуктом. Та що там продуктом, гордістю, символом!

А тут звинувачують людей у вирощуванні свиней! Посилання на Мойсеєве законодавство (див. Лев. 11:1-47) у ситуації з гадаринськими жителями не зовсім доречне, бо у своїй масі вони були язичниками, і приписи Мойсеєвого законодавства відносно нечистої їжі їх не стосувалися.

Про те, що гадаринські жителі не проганяли Ісуса зі своєї місцевості, мова вже велася на сторінках цього сайту, хоча звісно, жителі поступили вкрай не ввічливо до Ісуса.

Гадаринських жителів можна було звинуватити у звичайнісінькій байдужості до долі біснуватого (двох біснуватих – згідно Євангелія від Матфея). Але й в тому річ, що байдужість – це, на жаль, доволі звична річ у людському суспільстві. Між іншим, а що жителі могли вдіяти, якщо біснуватий «жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами, бо багато разів він був скований кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав залізні кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його» (Мк. 5:3,4)? Скажіть відверто, багато ми змогли зробити на їхньому місці?

Дехто звинувачує жителів, що для них свині значили більше, ніж нещасний одноплемінник. А от цікаво, а як ми відреагували на те, що залишилися без щоденного прожитку? Адже для багатьох із жителів загиблі свині були джерелом їжі чи прибутку. Звісно, Господь попіклувався про тих людей, не залишив їх без Своєї опіки («Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина утроби своєї? але якби і вона забула, то Я не забуду тебе» (Іс. 49:15)), але попри це, сильно би нас хвилювала доля біснуватого, який давно позбувся людського образу та подоби? – Ну так, Христос повернув йому людську образ та подобу, він зцілився, і «сидить… одягнений, і при здоровому розумі» (Мк. 5:15), але нас більше б хвилювала наша особиста доля і доля наших дітей, ніж те, що трапилося з цим, вже колишнім, біснуватим. Хіба не так? – Давайте будемо відвертими, принаймні перед собою, а «правильні» слова залишимо на потім, до іншого разу. Тому не будемо занадто критичними до гадаринських жителів.

А про те, що залишилося поза сюжетом євангельської історії, і що стало причиною біснування нещасного чоловіка, про це варто сказати бодай кілька слів. Виходячи зі стилю життя язичників того часу, неважко здогадатися, що причиною біснування стало чаклунство, зв’язок з демонами, і цілком напевно, практикували цим більшість жителів, а біснуватий та подальше його зцілення стали для всіх повчальним прикладом. Що і можна нам поставити у провину гадаринським жителям – це чаклунство, бо це дійсно надзвичайно серйозний гріх. А на майбутнє, краще бути більш обережними зі своїми оцінками: «Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога» (1Кор. 4:5).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:

docНе судити передчасно


Ваш коментар: