Христос, біснуватий та гадаринські жителі

Зцілення гадаринського біснуватого, Себастьян Бурдон

У євангельському епізоді про зцілення гадаринського біснуватого (див. Лк. 8:26-39), люди часто звинувачують місцевих жителів у вирощуванні свиней, адже вирощувати свиней і вживати свинину забороняло Мойсеєве законодавство, і для юдеїв, відповідно, це було гріхом. Але вся річ у тім, що край Гадаринський переважно населяли язичники, і приписи Мойсеєвого законодавства їх не стосувалися, принаймні, відносно чистої і нечистої їжі.

Також гадаринських жителів звинувачують у тому, що вони прогнали Ісуса зі своєї місцевості. Проте, якщо бути точним, гадаринці просили «Його відійти від них, бо їх охопив великий страх» (Лк. 8:37). І не дивно: раптова смерть величезного стада свиней кого хоче може вжахнути, крім того, місцеві жителі у своїй більшості були язичниками, які вірили, що і з ними міг подібне зробити таємничий Незнайомець. Тому прохання покинути їх місцевість було цілком природнім для переляканих людей.

«Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Вифсаїдо, бо якби у Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то давно б вони, сидячи у веретищі й попелі, покаялися. Однак Тиру і Сидону відрадніше буде на суді, ніж вам. І ти, Капернауме, що піднісся до неба, до пекла зійдеш» (Лк. 10:13-15), – у цьому монолозі Христос прямо звинувачує у твердосерді та байдужості юдеїв, подібні слова згодом ми почуємо стосовно Єрусалиму (див. Лк. 13:34,35). Але зауважимо, ці слова не стосуються жителів поганських міст: «Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають» (Лк. 12:48), – от чому Господь так вимогливо ставиться саме до юдеїв, бо Він був «посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого» (Мф. 15:24). До язичників підуть вже Його учні і то згодом.

Хоча, звісно, Христос не забував і не ігнорував язичників: Він зцілив слугу римського сотника (див. Лк. 7:1-10), зцілив дочку хананеянки (див. Мф. 15:21-28), зцілив прокаженого самарянина (див. Лк. 17:11-19) та ін. До цього списку слід віднести і зціленого гадаринського біснуватого, саме заради нього Христос та учні «припливли в землю Гадаринську» (Лк. 8:26). Для чого Він зробив це? А для чого Ісус прийшов на землю? – «Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло», – так відповів Христос на ці запитання (Лк. 19:10). Крім того, явне зцілення добре відомого чоловіка «з міста, що упродовж багатьох років мав бісів» (Лк. 8:27), було явним свідченням для місцевих жителів про те, що й до них «наблизилося Царство Небесне» (Лк. 10:27). Таким чином Господь готував ґрунт для наступної проповіді Своїх послідовників, і сам зцілений «пішов і проповідував по всьому місту, що сотворив йому Ісус» (Лк. 8:39).

І наостанок, одне маленьке уточнення. Подібна розповідь про зцілення гадаринського біснуватого зустрічається і в Євангелії від Марка (див. 5:1-20), і в Євангелії від Матфея (див. 8:28-34). Але якщо розповіді Марка і Луки збігаються, то в Матфея є певні відмінності: тут на сцену виходять 2 біснуватих, проте не згадується наказ Христовий свідчити про те, що створив для них Господь. У чому ж річ, яка історія правдива? – Обидві: просто Матфей був безпосереднім свідком подій, тому й запам’ятав, що зцілених біснуватих було двоє, а Марк і Лука писали з чужих свідчень у контексті подальшої проповіді «у Десятиградді» (Мк. 5:20). А чи свідчили про чудесне зцілення двоє біснуватих чи один, насправді, не мало істотної різниці, от чому в двох євангеліях ми знаходимо згадку лише про одного біснуватого.

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:

docХристос, біснуватий та гадаринські жителі


Ваш коментар: