Про Божу справедливість

«Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них. Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого» (Мф. 25:20,21). Між іншим, 5 талантів – це біля 130 кг. срібла, непоганий прибуток, навіть якщо «минуло багато часу» після того, як ці таланти використали «на діло» (Мф. 25:18,16), тобто пустили в оборот. Але що ж це за господар, якщо 130 кг. срібла для нього – це мале, і що ж являтиме тоді собою велике, над яким він поставить вірного раба?!

«Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній» (Пс. 23:1), – якщо так, тоді дійсно для Господаря з притчі 5 талантів срібла це не те, що мале, а взагалі ніщо, але для нас це «мале» реальна можливість запанувати над тим, що «не бачило око‚ i вухо не чуло, i на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його» (1Кор. 2:9). Між іншим, це стосується і слуги, який отримав «лише» 2 таланти (це «лише» 52 кг. срібла, що теж, погодьтеся, немало), і це стосується всіх нас, тобто людей, які мають честь називати Творця всесвіту своїм Господом, бо всі ми маємо принаймні один безцінний Божий дар – життя, ну і на додачу ще величезну кількість талантів, про які навіть можемо не здогадуватися, принаймні, доки не почнемо примножувати наявні, відомі для нас таланти. У цьому проявляється Божа милість, а Божа справедливість полягає в тому, що Божі дари, таланти даються «кожному за спроможністю його» (Мф. 25:15).

І ще: «Вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13), – це саме стосується і примноження талантів: Бог завжди допоможе нам у цьому, головне – мати бажання їх примножувати.

Талант же лінивого раба господар наказує віддати «тому, хто має десять талантів». Як мовиться, невеличкий бонус для тих, хто постарався на терені примноження Божих дарів, «бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має» (Мф. 25:28,29).

Між іншим, а ви зауважили, що попередньо віддані та набуті слугами таланти залишилися в їхній власності (“візьміть у нього (тобто в лукавого слуги) талант і дайте тому, хто має десять талантів“)? – Це вже не Божа справедливість, і навіть, не милість, – це Божа щедрість, у якої просто немає меж. – Тут залишається лише повторити за апостолом Павлом: “О, глибино багатства, i премудрости, i розуму Божого! Які незбагненні суди Його і недослідимі путі Його!” (Рим. 11:33)

Редакція сайту


Ваш коментар: