Вічний принцип
На літніх олімпійських іграх 1972 року Джим Рун був надією Америки на золоту медаль у забігу на 1500 метрів. Він багато тренувався і багато чим пожертвував. У кваліфікаційному забігу він стартував добре, і коли до фінішу залишалося менше ніж 500 метрів, його зачепив інший бігун, і він впав. Надія на перемогу Руна рухнула. Але все таки він піднявся. У ранах, з болем і без шансів на перемогу він завершив забіг.
Ні медалі, ні слави. Він не переміг – але він і не здався. Він завершив почате і завершив добре. Хороше завершення не завжди означає перемогу – це означає витерпіти до кінця.
Сьогодні в церквах мало хто має хороше завершення. Багато хто просто шукає прості виходи, а деякі просто випадають. Апостол Павло знав, що сказати про це. Стоячи перед лицем мученицької смерті, він писав своєму молодому другу Тимофію: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг» (2Тим. 4:7).
Пророк Огій випереджав апостола Павла майже на шістсот років, але його життя вигукує ту ж звістку. Огію було майже вісімдесят років, коли він отримав настанову Божу призвати своїх співвітчизників переглянути їх пріоритети і повернутися до відновлення храму.
Хоч його книга і коротка, і його біографія практично відсутня, при ретельному читанні – а іноді і при читанні між рядків – можна побачити літню людину, яка не відійшла убік і не шукала легких шляхів.
