Видатна особливість (Розділи 10-11)
Коли Леонардо да Вінчі малював свій шедевр «Таємна Вечеря», він вибрав молодого хлопця, півчого в Міланському соборі, для натури Христа. Минули роки, перш ніж робота була майже закінчена, і коли да Вінчі бракувало лише одного персонажа – Юди Іскаріота – він вийшов на вулиці Риму в пошуках натурника. Він підійшов до сутулого чоловіка, його погляд був холодним і повним зла – точно так він і уявляв собі Юду. Пізніше, перебуваючи в майстерні, цей чолов’яга оглядівся, неначе місце йому знайоме. Він обернувся до да Вінчі і скорботно сказав: «Маестро, я був у цій майстерні 25 років тому, тоді я позував для образу Христа».
Як і ця людина, Ізраїль скотився від слави до сорому. Прочитайте Осії 9:10 і погляньте на їхню минулу славу: «Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фіґу поранню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як полюблене ними».
Бог покладав великі надії на народ Ізраїлів. Він бачив їх як «виноград на пустині» – фрукт у несподіваному місці – і «як фіґу поранню на фіґовім дереві» – причину для святкувань! Але гріх роками впроваджувався і узяв верх; прославлений народ став народом ганьби.
Упродовж 14 розділів книги пророка Осії наведено 146 тверджень про гріх Ізраїлів. У розділі 7 ви знайдете принаймні двадцять таких тверджень.
Осія не обмежився технічним описом гріхів Ізраїлевих. Намагаючись достукатися до їхніх скам’янілих сердець, він використовує аналогію для опису гріха (4:16; 7:11; 8:9; 13:3).
Осія просунувся далі, він чітко описує, як Бог відреагує на їх гріх (5:12; 13:7-8).
І як завжди, Бог на цьому не зупиняється. Услід за покаранням він пропонує надію і оновлення повсталому Ізраїлю (14:4-8).
