Видатна особливість № 3 (Розділи 5:2-8:4)
«Жоден художник не міг би придумати образ двох людей, настільки відповідних один для одного. Він був царем їх великого народу, вона – його обраною нареченою. Весна бачила розквіт їх любові, немов розквіт квітів у палацовому саду. Про їх любов говорили в палацових залах. Вона була призначена для того, щоб стати піснею для всього світу. Історія їх романтичної любові була любовною історією усіх пір року і для усіх століть. Їх любов була настільки ідеальною, що пісня про них стала однією з книг Священного Писання. Вона стала єдиною книгою в усій колекції, яка присвячена залицянню і шлюбу». С. Крег Глікман
Ви, можливо, чули такі порожні, побиті фрази:
- Любов зла, полюбиш і козла.
- Любов приходить і минає, а їсти хочеться завжди.
- Любов – це ваза, а ваза – скло. А усе, що скляне, легко б’ється.
Соломонова Пісня над піснями, Божа любовна поема для чоловіка і дружини, не показує «поверхневу любов». Навіть, попри те, що ця книга не дає повну біблійну картину любові, вона ставить високу планку для закоханих у шлюбі – ніщо, ніж повна віддача одного другому.
Нашою третьою Видатною особливістю є те, що Соломонова Пісня над піснями показує багату і багатосторонню любов у шлюбі. Ми бачимо образи цього через усю книгу. Окрім індивідуальних виразів любові, якими жених і наречена діляться один з одним, ми також бачимо яскраві описи любові.
- Скільки ліпше кохання твоє за вино (4:10).
- Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання! (2:4).
- Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! (4:10)
- Бо сильне кохання, як смерть (8:6).
- Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! (8:7).
- Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім! (8:7).
