Вічний принцип (Псалми 107-150)
«Йдеться не про те, щоб людина могла прийняти рішення про те, чи буде вона поклонятися чи ні, але про те, що вона має поклонятися; єдине питання в тому, чому саме вона буде поклонятися? Кожна людина поклоняється, вона народжена, щоб поклонятися». Фредерік У. Робертсон
Поклоніння – це Вічний принцип, який вплетений у нашу суть. Ми створені, щоб поклонятися. І якщо ми відмовимося або нехтуватимемо поклонінням Богу, то ми поклонятимемося чомусь іншому – чомусь меншому.
Книга псалмів – це книга поклоніння, збірка гімнів для поклоніння в храмі. Коли ми читаємо псалми, більшість з них є тими ж словами, які Божий народ використовував, щоб славити Бога, поклонятися Йому і захоплюватися Ним. Який дивний засіб знаходиться в наших руках, особливо тоді, коли в нас часто бракує слів, щоб виразити наші почуття Богові.
У своїй книзі, «Стрибок через стіну», Юджін Петерсон пише:
«Поклоніння – це стратегія, яка перериває нашу заклопотаність самими собою і супроводжує нас у Божу присутність. Поклоніння – це час і місце, яке ми призначаємо для навмисної уваги до Бога, – не тому, що Він обмежений часом і місцем, але тому, що наша зарозумілість надто підступна і невідступна, і тому, якщо ми не перешкодимо самим собі навмисно і постійно, то в нас не буде жодного шансу, щоб приділяти Йому увагу в інший час в іншому місці».
Приділіть час тому, щоб навмисно перервати вашу заклопотаність самими собою, щоб ви могли увійти до Божої присутності в поклонінні.
Почніть з читання Псалму 100. Коли ви входите «в Його брами з подякуванням», назвіть щось одне, за що ви хочете подякувати Богу.
Прочитайте Псалом 103, і що ще краще, прочитайте його вголос! Запишіть своїми словами, що цей псалом відкриває вам про Бога, що робить Його гідним нашого поклоніння.
Завершіть ваш час читанням Псалма 145. Коли ви читаєте його, зупиніться в декількох місцях, щоб прославити, благословити і подякувати Богу за те, ким Він є, і за те, що Він зробив, як це записано в цьому псалмі хвали.
«Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив! Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його» (Псалом 95:6-7)
