«Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:33), – а якщо людина не шукатиме Царства Божого, або ж відкладатиме його пошук на потім, що тоді буде з нею? – А нічого і не буде. Доброго. Бо багато людей помилково вважають, що до пекла потрапляють лише вбивці, ґвалтівники, наркоторговці та ідолопоклонники, чи ще кілька категорій населення, на яких, як то кажуть, немає де тавра ставити. Проте насправді реальність куди жорсткіша: до пекла потрапляють всі люди, які не примирилися з Господом протягом свого земного життя, а не тільки згадані категорії населення. Тобто всі люди, які не шукали «Царства Божого і правди Його».
І якщо вже зайшла мова про поширені помилки населення, то варто пригадати ще одну з них. Озвучити її можна наступним чином: людина кожен день обирає з ким їй бути: або з Богом або з дияволом. Або як це висловився письменник Федір Достоєвський: «Тут диявол з Богом бореться, а поле битви – серця людей». Зрозуміло, зерно істини в цьому є, але якщо поглянути на все життя людське більш глобально, то загалом перед вибором з ким залишатися щодня: з Богом або потурати світу цьому, стоїть людина віруюча, яка особисто пізнала Господа Ісуса Христа, а люди світу цього такими питаннями мало, якщо взагалі переймаються. Вони живуть за похіттю світу цього, і таких глибинних речей від них не варто очікувати.
І от таке життя, тобто життя без шукання «Царства Божого і правди Його», коли певна людина не замислюється про сенс свого життя, стає звичкою. А з плином часом не викорененою звичкою, і такій людині марно про щось духовне говорити: «Кінець їхній – погибель, бог їхній – черево, і слава їхня – в соромі, вони думають про земне» (Флп. 3:19), – от так каже про таких людей Біблія. І зважаючи на ці слова наступний діалог набуває трагічного відтінку:
– Чому в Церкву не ходите?
– Старі ми, ноги хворі.
– А що заважало вам ходити, коли ноги були здоровими?
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Поширені помилки