2-а Книга Царів. День четвертий

Видатна особливість (Розділи 16-20)

У 49 р. апостол Павло писав: «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7).

У 722 році до Р. Х. (771 рік до того, як Павло написав ці слова) Північне Ізраїлеве царство на своєму досвіді пізнало цю істину. Вони посіяли ідолопоклонство і пожали полонення Ассирією, яка була світовою імперією того часу.

У 586 р. до Р. Х. (636 років до того, як Павло написав ці слова) Південне Юдине царство на власному досвіді пізнало цю істину. Вони посіяли ідолопоклонство і пожали полонення Вавилоном, який став світовою імперією на той час.

Зовнішньою політикою Ассирії було розсіяти завойовані ними народи в різні частини світу, щоб вони не об’єдналися в повстанську силу. Отже, десять Ізраїлевих колін були розсіяні в різних місцях по всьому Близькому Сходу.

Зовнішньою політикою Вавилона було переселити завойовані ними народи у Вавилон, щоб вони перебували поблизу, що дозволяло краще їх контролювати. Тому обидва коліна з Юдеї переселили у Вавилон.

Друга книга Царів 17:1-6 коротко описує облогу і полонення Ізраїлю. Вірші 7-18 продовжують опис того, що посіяли ізраїльтяни і що вони пожали.

Розділи 24 і 25 описують полонення Юдеї Вавилоном. Вигнання Юдеї у Вавилон сталося в трьох стадіях:

605 р. до Р. Х. 597 р. до Р. Х. 586 р. до Р. Х.
Цар Єгояким Цар Єгояхін Цар Седекія
2-а Царів 24:1-7 2-а Царів 24:8-16 2-а Царів 24:17-25:21

 

Порівняно з описом полонення Ізраїлю в 2-ій Царів 17, яке концентрується на гріхах, скоєних Ізраїлем, опис полонення Юдеї концентрується на руйнуванні, яке зробив Вавилон.

Ці два полонення є сумними моментами в Біблійній історії. У них ми бачимо, що Богу необхідно було дисциплінувати Його власний народ суворим чином. Але Він попереджав їх про це знову і знову упродовж століть. І, врешті-решт, вони пожали те, що посіяли. Після покарання Бог привів їх назад до Себе – Він не здався, Він не викреслив їх. Після суду прийшла надія. Ізраїль вже ніколи більше не поклонятиметься ідолам. Але в цей момент історії там був тільки сум.

Попередній запис

2-а Книга Царів. День третій

Головна дійова особа № 2 (Розділи 11-15) Джонатан Едвардс, народжений у 1703 році, був одним з найбільших американських богословів, пасторів, ... Читати далі

Наступний запис

2-а Книга Царів. День п’ятий

Вічний принцип (Розділи 21-25) Іоанн Златоуст, отець церкви в 4-му столітті, надавав особливе значення важливості постійного контакту із Словом Божим: ... Читати далі