Нерозуміння і марні сподівання

Як сказав один негативний персонаж зі старого кінофільму: «За правильну ціну можна купити будь-кого і що завгодно», – і переважна більшість людей погодиться з цим, лише часто-густо не знайшовши згоди в питанні «правильності» цієї ціни. А от пригадалися ці слова у зв’язку з наступною статтею:

Журналіст Джонатан Спайер відносно США і Ірану:

Ймовірно, не кращий тон – цитувати самого себе, але гаразд. Ось що я написав нещодавно, і це залишається моєю думкою з приводу нового меморандуму про взаєморозуміння:

«Важко не дійти висновку, що американська адміністрація вступила у війну 28 лютого, не провівши належного аналізу того, чим є іранський режим, які його сильні і слабкі сторони. Президент правий, коли неодноразово відмічає, що в Ірану майже не залишилося військово-морського флоту.

Нещодавно він заявив Fox News: «Їх флот повністю знищений – на сто відсотків. Їх військово-повітряні сили повністю знищені – на сто відсотків».

Проблема в тому, що ключові сильні сторони іранського режиму містяться не у сфері традиційної повітряної або морської потуги. Режимом у Тегерані є ісламістська ідеологічна течія, що веде власну «вічну війну», – не армій проти армій, а суспільства проти суспільства. Його практичні успіхи як в утриманні влади усередині Ірану, так і в створенні впливу і сили від Аденської затоки до Середземного моря засновані на здатності мобілізувати лояльність і прихильність шиїтів (і не лише їх) і використовувати це як рушій політичної і воєнізованої мобілізації.

Ймовірно, нічого подібного просто не існує у світі Трампа. Можна уявити, як він і його оточення вважають такі питання чимось несуттєвим або нереальним, виходячи з припущення, що зрештою мотиви у всіх однакові, усе має ціну і завжди можна укласти угоду. Його заяви після обміну ударами між Ізраїлем і Іраном про те, що «кожна сторона повеселилася», але тепер пора «повернутися за стіл перемовин і укласти угоду», виглядають віддзеркаленням саме такого підходу».

Зрозуміло, у перебігу американсько-ізраїльсько-іранського протистояння може відбутися багато що, але, як відомо, «що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9). Як немає нічого нового в тому, що багато людей помилково вважає, що абсолютно все в цьому світі можна купити за гроші, питання лише в ціні. І як у згаданому протистояння США і Ірану американське керівництво буквально не може збагнути, що люди можуть керуватися в житті не тільки грошами, але якимись іншими цінностями, які не можна виміряти власне грошима. Навіть якщо ці «цінності» і цінностями не можна назвати.

А навели цей приклад для того, щоб показати, що більшість людей світу цього не можуть збагнути мотивації віруючих: «Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно. Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити» (1Кор. 2:14,15). А також, щоб ніхто не мав марних сподівань, що на Близькому Сході в найближчій перспективі може запанувати мир.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНерозуміння і марні сподівання