Я б хотів познайомити Вас з двома молодими людьми, які жили багато років тому. Іонафан був сином царя, спадкоємцем престолу. Син силача Саула, сина Кисового, відомого царя, від якого було забране царство. Давид був сином пастуха з Вифлеєма, він став улюбленцем ізраїльтян, коли бився і переміг найсильнішого філістимлянина на ім’я Голіаф, з допомогою Бога Небес і землі убивши цього хвалька одним камінчиком.
Біблія каже нам, що Іонафан і Давид стали кращими друзями. Це можна зрозуміти. Обидва були молодими, спортивними, відомими.
Але їх дружба була незвичайною, бо Давид був його конкурентом. Опитування громадської думки того часу показали б, що люди хочуть бачити Давида наступним царем, а не Іонафана. Ці молоді люди могли бути потенційними ворогами один одному, але, навпаки, вони стали найкращими друзями.
Треба пам’ятати про те, що вірність Іонафана Давиду коштувала йому власної кар’єри. Якби він просував Давида, це коштувало б йому корони і престолу.
І це те, про що я хотів би поговорити з Вами, бо ми повинні навчитися в Іонафана робити правильний вибір.
Він розривався на частини: кому залишитися вірним. Таке трапляється і з нами. Він був сином свого батька і також другом найсильнішого конкурента його батька.
Іонафан був як між двох вогнів. Цар Саул докладав усіх зусиль, щоб убити Давида і знищити будь-яку загрозу його режиму. Саул вважав, що будь-який Давидів друг – це його ворог.
В Іонафана була дилема. Вірність батьку означала б зраду друга. Вірність другу означала б протидію батьку. Я впевнений, що Іонафан не хотів вибирати між ними, але це було неможливо.
Одного разу, коли в Саула був святковий обід, Давида не було за столом, бо він сховався в полі і просив Іонафана розвідати обстановку.
Вони домовилися про шифр. Якщо Іонафан скаже: «Ось, стріли позаду тебе, візьми їх», це означатиме «прийди до мене». Якщо скаже: «Ось, стріли перед тобою», це означатиме «йди, бо відпускає тебе Господь». Іонафан попередив свого друга… і життя Давидове було врятоване.
Ця історія записана в 1Сам. 19-20 роз.
Іонафану треба було вибирати, на чиєму боці бути. Якби він робив вибір на користь батька, то не зміг би підтримати друга. Якби він підтримав друга, то не зміг би підтримати батька.
Як це застосовано до нас сьогодні?
Я нагадав Вам цю історію, бо я вірю, що вона ілюструє дуже реальну проблему християн і саме виживання християнства в 21-му столітті.
Проповідники і Церкви по всьому світу намагаються робити неможливе. Вони намагаються сказати «ТАК» Богу і не хочуть казати «Ні» дияволові. А так неможливо.
Ісус сказав, що якщо хто хоче йти за Ним, повинен залишити усе, і узяти хрест свій і йти за Ним. Він сказав: «Ніхто не може двом господарям служити».
У неділю ми говоримо «Так» Богові, співаємо, читаємо Символ віри, приймаємо причастя. Ми кажемо: «Господи! Господи!». Звучить непогано, так?
Але проблема в тому, що ми намагаємося сказати «ТАК» цьому світу теж. Неначе ми можемо бути друзями Неба і пекла.
Якщо хтось вірить у те, що без святості ніхто не побачить Бога, ми починаємо вважати його законником і релігійним фанатиком.
Яка користь від релігії без покаяння? Треба визначитися, на чиєму ми боці…. на боці Давида або царя Саула? Ми хочемо бути учнями Ісуса Христа або друзями цього світу?
Нещодавно в християнстві з’явився новий принцип, який ніколи б не спав на думку моїм батьками, моїм дідусям і бабусям. Він називається «Християнство, спрямоване на залучення людей за допомогою рок-концертів, «солодких» проповідей». У релігійних громадах, що дотримуються цього принципу, можна тільки любити, але в жодному разі не учити і не викривати!
Звісно, наш Господь милостивий і добрий, Він дуже любить людей. Він приймав грішників. Він навіть обідав у будинку Закхея, який був ганебним збирачем податків в Єрихоні. Але не варто забувати слова Ісуса, які Він сказав жінці, узятій у перелюбі: «Іди, і віднині більше не гріши». Він говорив це усім.
Він вимагав прийняти рішення. Ісус сказав, що ніхто не може одночасно йти вузьким і широким шляхом. Вузький шлях веде у вічність, широким шляхом люди йдуть у погибель.
Давай дивитимемося правді в очі! Новий напрям у християнстві «Бог добрий/Сатана добрий» – абсолютна фальш, прісна, безхарактерна, позбавлена сили і не приносить жодної користі для Царства Божого.
Чи є Ви чадом Божим? Чи слідуєте Ви за Христом? Чи є у Вас зв’язок з Небесами? Якщо Ви кажете «ТАК» Богу, Ви повинні сказати «ні» гріху, сатані і своєму «я».
Ніхто не може двом господарям служити.
Хамелеон – це маленька тварина, яка приймає колір довкілля. Одного разу я прочитав історію про молодого хлопчину, що пішов до армії. Його віруючі друзі хвилювалися за нього, щоб він залишився вірний Богові і в армії, зазнавши там усі знущання і приниження. Коли він повернувся додому, вони запитали його, як усе минуло. Він відповів: «Усе було добре. Ніхто навіть не здогадався, що я віруючий».
Його християнство не було глибоким.
Є таке прислів’я: «Коли ти в Римі, роби, як римляни». Огидна порада. Є порада трохи краща: «І все, що робите, робіть від душі, як для Господа» (Кол. 3:23).
Спочатку я говорив про сина царя Саула, Іонафана. Йому довелося вибирати, кому виявитися вірним – Давиду або царю Саулу. Іонафан обрав шлях вічної шани і поваги, підтримавши Давида.
- Неможливо служити Богові і грошам;
- Неможливо сказати «ТАК» Богові без твердого «НІ» дияволові;
- Неможливо жити на пагорбах і одночасно в долині Содом;
- Неможливо потрапити на Небеса, якщо ви йдете широким шляхом.
«Оберіть собі нині, кому служити»: Якщо Господь – Ваш Бог, служіть Йому. Якщо Ваал – Ваш Бог, служіть Йому.
Рішення треба приймати зараз!
