Теннісон сказав, що книга Іова є найбільшим твором древньої і сучасної літератури. Лютер сказав, що Іов – найважливіша і найвеличніша книга Біблії. Я, звісно, не міг пройти повз Іова і не поговорити про нього.
- Чи варто служити Богові?
- Чи гарантує віра процвітання?
- Чи завжди гріх карається?
- Чи завжди добрі вчинки винагороджуються? Чи можна чекати і вимагати справедливості в цьому світі?
- Чому праведники страждають?
Вічні питання. Відповіді на них можна знайти в найстарішій книзі у світі, у книзі Іова.
У ній піднімаються 3 важливих теми:
- Захист Божий праведника перед нападками сатани;
- Вірність Божа Своїй обіцянці охороняти і оберігати Свого слугу;
- Доброта Божа у світлі незрозумілих страждань праведника.
Якби усі християни дуже уважно вивчали книгу Іова, то зникло б багато помилкових вчень і ідей сучасного світу.
Важко багатій людині увійти до Царства Божого… Іов був багатий, але також він був праведним! Бог сказав про нього так: «Непорочний, справедливий, богобоязкий і віддаляється від зла». І несподівано, як сніг на голову, почалися випробування…
Ми усі намагалися вирішувати головоломки Іова, які ускладнюють життя, призводять до відчаю і навіть відводять декого від віри.
Дружина Іова сказала: «Похули Бога і помри». Іншими словами: «Давай, здайся, перестань намагатися догодити Богові, відмовся від віри, як це роблять тисячі, вважаючи, що немає сенсу в житті».
Іов зберіг свою віру в Бога, і він – приклад для нас. Ось деякі факти:
- Праведна людина втрачає усе: майно, будинок, сім’ю, навіть здоров’я.
- Учора він був важливою людиною, королем долини. Сьогодні – жалюгідна хвора людина, що сидить у горі попелу.
- Його друзі звинувачують його в гріхах. Ці жалюгідні утішителі вважали, що Іов лицемірить і наполегливо відмовляється зізнатися у своїх прихованих гріхах і покаятися.
У Вилдада, Софара і Елифаза була огидна логіка мислення: гріх приносить страждання. Люди страждають тільки тому, що скоїли гріх. Тому треба покаятися, Бог пробачить, і людина знову стане здоровою, багатою і щасливою. Вилдад, Софар, Елифаз хотіли Царство Боже тут і зараз, вони приймали тільки Євангеліє процвітання того дня, вони казали: «Я наказую сатані…. Я проголошую… Я…». Сьогодні багато таких Елифазів, Софарів, Вилдадів на християнському телебаченні!
Читаючи книгу Іова, ми дивуємося натякам жалюгідних друзів цього праведника. Він бореться, він шукає відповіді. Вони спокушають його, щоб він сказав, що Бог несправедливий. Він навіть просить Бога розповісти йому про Себе. Він пошкодував, що народився.
Ви колись думали, що Бог спізнюється до Вас на допомогу?
Страждає хороша людина. Її помилково звинувачують у гріхах. А Бог мовчить.
Таке життя. А релігійні погляди таких філософів, як Елифаз, Софар і Вилдад, помилкові і далекі від істинного вчення Божого. Виступи сучасних Вилдадів, Софарів і Елифазів можна побачити на багатьох християнських телеканалах, їх там дуже багато.
Вони сьогодні проповідують: «Довіряй Богу, і усе буде вистелено трояндами. Якщо в тебе є проблеми із здоров’ям, труднощі в сім’ї або з роботою, просто молися цією молитвою… надішли нам пожертвування, щедрі пожертвування!… і в тебе буде більше грошей – цілий банк».
Але проблема в тому, що в реальному житті усе не так просто, як вони проповідують.
Учні Ісусові теж були на мілині, як і ми. Одного разу вони запитали Ісуса про сліпого жебрака: «Учителю, хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився?». Вони чітко бачили взаємозв’язок між гріхом і стражданням.
Елифаз запитав: «…Чи гинув хто невинний?» Він гадав, що відповідь очевидна. Але як пояснити смерть мільйонів безневинних праведників у радянських концтаборах, у Руанді і Бірмі, у газових камерах нацистів… і втрату будинків, здоров’я і банкрутство християнських сімей у Канаді?
У нашому світі часто трапляється так: беззаконники процвітають, праведники страждають. Чи означає це, що Бог змінився?
НІ! Це означає те, що Бог приготував ще вічність, і у вічності усе стане на свої місця!
Ми повинні брати приклад з праведного Іова. У темній ночі тяжких страждань він знав, що в труднощах його підтримати може тільки рука вічного Живого Бога. Тому він сказав: «Ось, Він убиває мене, але я буду сподіватися…» (Іов 13:15).
Душа Іова торжествувала, коли він вимовляв: «А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається» (Іов 19:25).
Вилдад, Софар і Елифаз у своїй гордині вважали, що знають відповіді на усі питання.
Дозвольте мені запитати Вас: З Вами було таке, що Ви ходили в Церкву, слухали уважно усі проповіді, читали усі книги… і все одно не знаходили відповідей? Здавалося, що усі такі щасливі, а лише Ви з питаннями, що лишилися без відповіді?
Книга Іова була написана особисто для Вас!
Молодий Елиуй вислухав усі поверхневі релігійні погляди Елифаза, Софара і Вилдада і ревно засудив їх за те, що в них не було відповідей, а тільки звинувачення Іова. Потім він звернувся до Іова і докорив цьому праведнику в самоправедності.
Потім Бог дав справжні відповіді на питання: «Чому страждають праведники?»
- Бог є Бог, Він не потребує поради;
- Страждання – це не завжди покарання. Бог очищає нас у труднощах і випробуваннях;
- Ми – частина Вічного Плану, і часто ми не знаємо нашої ролі в цьому Плані;
- Коли закінчаться страждання, наша віра зміцниться, ми зрозуміємо, чому Бог послав нам ці труднощі, і прославимо Господа. Так, є важкі часи, коли темно навколо, коли здається, що молитви не піднімаються вище за стелю. Мудреці століття цього відкидають Бога, сміються над Вашою вірою. Тому треба ще більше вірити! Треба міцно триматися Вашого сподівання, бо вірних Своїх Бог винагородить.
Бог залишається Богом. Він царює. Його обіцянки – незмінні. Він все той же Бог, що зцілює. Він все той же Бог, що прощає.
Незмінне Слово Боже: «Путь праведних – як світило променисте, яке більше і більше світлішає до повного дня» (Притчі 4:18).
Коли закінчується скорбота Іова, Бог відновлює його тіло, сім’ю, майно, Бог дає йому в 2 рази більше, ніж він мав до страждань. Що це? Стара казка?
НІ! «Ісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих. І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить у стократ і успадкує життя вічне» (Мф. 19:28,29).
Життя повне загадок, і іноді ми витрачаємо усі сили, щоб розгадати їх. Краще дивитися на Ісуса і міцно триматися своєї віри. «…Звечора плач, а на ранок – радість» (Псалом 29:5). Одного разу на усі питання ми отримаємо відповіді.
