«Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому. І тут же скрикнув батько отрока, зі сльозами говорячи: вірую, Господи! Допоможи моєму невірству» (Мк. 9:23,24), – от такий урок сили віри виклав одного разу Христос змученому батькові біснуватого отрока… Тому самому батькові, якому перед цим не змогли допомогти Христові учні, які, між іншим, вже мали досвід у вигнанні бісів. Але тут щось у них пішло не так… і це те, над чим усім нам варто задуматися.
Знаєте, куди легше розмірковувати про всемогутність Божу, ніж про власну слабкість. Так, ми всі розуміємо, що немічні у вірі, особливо ті, хто за власною оцінкою досяг певних висот (чи глибин, кому як подобається) у вірі… Але все ж таки, ми особисто чогось і варті, щось вже і вміємо, але раптом сувора буденна реальність повертає нас з небес на землю. Як учнів Христових, які свого часу вже заявляли: «І біси коряться нам в ім’я Твоє» (Лк. 10:17). А що ж відповів Христос, через чиє Ім’я власне біси і тікали від раніше поневолених ними людей? Окрім всього, Він сказав: «Однак тому не радійте, що духи вам коряться; а радійте тому, що імена ваші записані на небесах» (Лк. 10:20).
Але люди на те і люди, щоб забувати речі невидимі через речі знімні: вони бачили результати власних докладених зусиль і тому раділи, а невидимі результати діяльності залишилися поза їхньою увагою… Прямо як у нас: доки в житті все гаразд – вважаємо, що так загалом і має бути, а раптом якась скруха, неприємність, біда, відразу виникає купа питань: За що? Хто винен? Навіщо? Для чого? І наостанок, ледь не звинувачення: Хіба так можна?! Ніби Господь – це найманий робітник, який має виконувати усі наші забаганки… Так, на словах ми це не визнаємо, але постійно про це просимо, саме цього воліємо.
«Коли Ісус увійшов у дім, ученики спитали Його на самоті: чому ми не змогли вигнати його? І сказав їм: цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту» (Мк. 9:28,29), – от для цього потрібні молитва і піст, щоб виводити з благодушного непритомного стану всіх нас, щоб ми пригадували і більше не забували: Хто має бути головним у нашому житті.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Головний у житті