Диво є порушення законів всесвіту. Клайв С. Льюїс
Чудеса бувають різними. Біблія повна оповідань про чудеса типу Вселенського потопу, коли вода залила усю землю на висоту, якщо можна так сказати, гори Арарат. Чи що сталося із Содомом і Гоморрою, коли вогонь і сірка з неба знищили ці міста, а неслухняна Лотова дружина перетворилася на соляний стовп. Чи миттєвої смерті Ананії і Сапфири, покараних за брехню. Чи печатей, сурем і чаш Апокаліпсису. Подібні чудеса, відповідно до назви статті, поза сумнівом, приносили і принесуть комусь біди. Але не про них тут піде мова. Нехай пробачать мене ті, хто вже налаштувався на цю хвилю.
Ми говоритимемо про чудеса благі, рятівні, що приносять користь людям. Про такі, як сон, що приснився Авимелеху, який приніс звільнення Саррі і спасінню самому Авимелеху і його дому (див.: Буття 20). Про такі, як тлумачення Йосифом сну фараона, що приніс порятунок від голодної смерті багатьом людям (див.: Буття 41). Такі, як морські води, що розсунулися на шляху єврейського народу і врятували від смерті і рабства близько двох мільйонів осіб (див.: Вихід 17). Такі, як наповнення порожніх сосудів єлеєм за молитвою Єлисея, що допомогло бідній вдові розплатитися з боргами і вижити (див.: 2-а Сам. 4). Такі, як зцілення паралізованого (див.: Іоанна 5). Так, як перетворення п’яти хлібів і двох рибок на величезну кількість їжі, здатну нагодувати більше п’яти тисяч чоловік (див.: Іоанна 6). Такі, як воскресіння Лазаря, що принесло невимовну радість його ближнім (див.: Іоанна 12). І, нарешті, такі, як воскресіння Самого Ісуса Христа, що принесло спасіння від вічної смерті усім людям, які жадають спасіння. Про такі чудеса я і хочу поговорити.
Ви запитаєте, а де ж тут біда? Вони ж усі несуть благо. Так, благий підсумок – спільний для усіх цих чудес. Але є ще дещо, що їх об’єднує. Не помітили? Тоді увага! Спільне в них у всіх те, що вони є відповіддю на біду!
Чому я вирішив написати про це? Бо, на жаль, у сьогоднішньому християнстві існує світогляд, який я називаю дивовижність. Деякі християни живуть у певному ажіотажі, в якомусь постійному очікуванні чудес на кожному кроці. Вони схожі на маленьких дітей, які ходять з відкритим ротом, немов потрапили в казку, де добрий джин ні з чого робить смакоту. При цьому вони думають, що таке ставлення до життя віддає належну славу Богові, Який настільки всемогутній, що може усе! Насправді очікування від Бога подібної діяльності зводить Боже диво із статусу справи любові і милосердя на рівень фокусу, трюку, забави. А Самого Бога виставляє в ролі чарівної палички. Ну, гаразд, у ролі джина, раз вже вам так хочеться! Чи вітає Бог таке ставлення до чудес, здогадайтеся самі!
А ось яке ставлення, мені здається, Бог вітає. Вседержитель створив закони всесвіту для того, щоб Його творіння жило за цими законами. У закони всесвіту входять, звісно, не лише фізичні, але і соціальні, економічні, психологічні та інші закони, але суть не в цьому. Суть у тому, що Бог не хоче порушувати Свої ж закони, а диво і є таке порушення. Уявіть собі футбол, де гравці правил не знають, але грають, сподіваючись на диво. Це вже і не футбол навіть буде, а якась м’ясорубка! Диво не важке для Бога, але в повсякденному житті не є для нас корисним. Бо якщо навколо суцільні дива, то немає жодних законів і жити розумно стає неможливо.
Адже якщо Бог дивовижним чином без кінця дає мені якісь здібності, яких я раніше не мав, то це зводить мене на рівень робота, іграшки в руках Творця. А справжнє призначення людини – ставати богоподібним у вільному, самостійному зусиллі із набуттям бажаних здібностей. Причому відповідно до Божого законодавства.
На мій погляд, дивовижність є наслідком ліні. Людина з таким світоглядом живе в «натхненній», виправданій ній пасивності. Вона не шукає можливостей для звершення якоїсь справи, а сподівається на диво. «Бог може» трансформується в «Бог повинен». Людина молиться, щоб Бог дав їй чоботи на зиму, замість того щоб, помолившись, заробити гроші на взуття. Молиться, щоб Бог допоміг їй орендувати квартиру, а не бере газету і не обдзвонює тих, хто дав оголошення про оренду. Молиться, щоб Господь послав їй транспорт, замість того щоб вивчити розклад. Молиться, щоб зуби вилікувалися самі собою, замість того щоб сходити до дантиста.
А є і такі, хто думає: якщо довго молитися і вірити по-справжньому, то з повітря матеріалізується предмет твоїх бажань. От вже, дійсно, чудеса, та й годі! І повірте, що я навів не придумані приклади, а життєві. Ми часто забуваємо, що «Амінь!» у молитві не кінець, а початок. Початок того процесу, за який ми молилися. А під «начальниками» процесу маються на увазі якраз ті, хто молився, якщо від них хоч щось залежить.
Можливо, хтось, прочитавши до цього місця, вирішить, що я проти чудес, що я в них не вірю. А от і ні! Ми повинні вірити в чудеса у своєму особистому житті (інакше ми не віримо в людинолюбство Господнє), але тільки… у випадку своєї повної безпорадності. У крайньому випадку! Вірити, що Бог бажає час від часу творити дива в нашому житті, все одно, що стверджувати, ніби Бог бажає нам біди. Адже без біди і дива не зробиш. Ми не повинні мислити так: «Ну, Бог знає! Я молитимуся, а Він диво здійснить!». Нам треба думати: «Я не ходжу в рожевих окулярах, а пізнаю реалії цього світу і дію відповідно до них. Двері для дива будуть відкриті тоді, коли я зроблю усе, що в моїх силах!» Тобто не диво попереду мене, а я ззаду, а, навпаки, диво ззаду, а я попереду. Я вважаю, що грішно просити дива, якщо я не зробив усе, що можу.
А що стосується заголовка… Звісно, не саме очікування дива приносить біду. Якби я це стверджував, то міг би стати автором нового забобону. Біду приносить пасивність, яка є наслідком віри в повсякденне, банальне диво. І ходить людина взимку в сандалях. І ночує в друзів, яким набридла. І спізнюється без кінця на роботу. І рахує зуби, що випали. І кається у своєму маловір’ї, коли предмет бажань не утілюється. І підсумовує: «Ну, значить, не воля Божа!» І цією «духовною» заявою знову покриває свою лінь і дурість, а Бога показує якимсь лиходієм.
Господь нам обіцяв єдине гарантоване постійне диво – Самого Себе усередині нас! Хіба не диво мати можливість спілкуватися із Самим Творцем світів?! Пізнавати Його, постійно змінюватися, уподібнюючись Йому. Черпати в Нього мудрість, силу, любов, завзятість і багато що інше. Все те, що допоможе мені прозріти і побачити те, чого раніше не бачив. І дізнатися, як робити те, що раніше не міг. Як заробити грошей на чоботи. Як винайняти хорошу квартиру за терпиму ціну. Як приходити вчасно на зупинку. Як записатися до дантиста. І як перестати вірити в казки і подорослішати. Тобто як жити за законами створеними Богом.
