«Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі» Флп. 3:13,14.
Ви знаєте, Бог завжди йде вперед. Тому, щоб здобути перемогу у своєму житті, нам теж треба йти вперед разом з Ним. У цьому розділі я хочу донести до вас 3 думки, які, вірю, допоможуть вам у слідуванні за Господом.
1 Люди, які живуть минулим, не мають майбутнього
І не важливо, добре це минуле чи погане. Якщо ви досі живете минулим, то воно краде у вас ваше майбутнє. Чому? Бо минуле вже мертве, оскільки його не можна повернути назад. Ось чому оцінювати себе в минулих справах – це все одно, що узяти мертву людину, прив’язати її до себе і носити із собою день у день. Я чув, що в середні віки існувало таке покарання – до живої людини прив’язували мертву, і та носила її до тих пір, поки не помирала. Це були жахливі тортури. Уявіть, мрець розкладається і цією трупною отрутою впливає на живий організм. Так само відбувається з людьми, які тягають на собі своє минуле. Апостол Павло розумів це, тому і казав: «Яким би не було в тебе минуле, добрим чи поганим, ти маєш навчитися його залишати». Необхідно залишати кожен пройдений етап життя. Інакше, приліпившись до минулого, ти ніколи не прийдеш до свого майбутнього.
Яким би не було у вас минуле, найяскравіше (а я помітив, що найкраще минуле – теж гальмо) або найжахливіше, залиште його. Не дозвольте йому вкрасти ваше майбутнє. Реальність змінюється постійно, і вона вимагає від нас зовсім інших дій, на відміну від тих, що ми здійснювали в минулому. Всякий раз необхідно чинити відповідно до ситуації, що склалася, тобто відразу ж реагувати, змінюватися. Люди, які страждають на депресію, зазвичай розповідають про минулі часи, коли, наприклад, вони могли купувати ковбасу по 2 карбованці, бо не відпустили минуле, і ця мертвечина через депресію їх повільно вбиває.
Щоб розстатися з минулим, треба зрозуміти, що ж це таке. Минуле – це мислення, думки. Отже, як піти від минулого? Через зміну мислення. Деякі носять із собою те, що, можливо, сталося тридцять років тому, не силах впоратися з гнітючими думками, які в результаті призводять до різних хвороб. Вже доведено, що 50% усіх захворювань розвивається на тлі нашого мислення. Так, нас вбивають власні думки. «Досі не зрозумію, чому він мені тоді гроші не віддав?» Яка тепер різниця, гроші вже не повернеш. Але образа залишається і підточує організм. Якщо до вас колись хтось погано поставився і ви подумки постійно повертаєтеся до цього, то одного разу з вами станеться серцевий напад. Ваше мислення просто уб’є вас.
Ну зробила щось людина не так стосовно вас, простіть її і живіть далі. Але ні: «Ну чому він так зробив? Ну чому він так зробив?..» Мислення… Я раніше теж зводив себе таким чином. Зробивши щось не так, я потім міг місяці три подумки прокручувати подію, іншими словами, продовжувати здійснювати той неправильний вчинок. Наочно цю ситуацію передає історія про двох ченців, яким по дорозі зустрілася велика калюжа, біля якої стояла дівчина і ніяк не могла її перейти. Тоді один з ченців переніс дівчину через калюжу і пішов далі. А другий через певний час каже йому:
– Навіщо ти це зробив? Нам же не можна торкатися жінок?
– Я її переніс і там залишив, а ти її досі несеш.
Як же розстатися з минулим і дозволити прийти майбутньому? Давайте знову звернемося за допомогу до апостола Павла: «Умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках» Флп. 4:12.
Ми бачимо з цього місця Писання, що в Павла були як часи незначності, так і часи достатку, але він умів ставитися і до того і до другого правильно. Він каже: «Я знаю, як жити, я знаю, як чинити. Я навчився усьому і в усьому». За часів труднощів і випробувань що робив Павло? Вчився і не дозволяв їм зруйнувати себе. І завдяки цьому знав, як йти вперед. А що зазвичай роблять люди, коли потрапляють у халепу? Найменше хочеться вчитися в цей час. Хочеться усе закинути. А Павло каже, що цей час потрібно якраз використовувати, щоб чомусь навчитися. Він не жалів себе, не ридав, не впадав у депресію. Він вчився. Але тепер зверніть увагу, Павло вчився жити і в достатку. Виявляється, достаток – це теж проблема. Багато людей, які отримали відповіді на свої молитви, не знаючи, що робити з благословенням, потрапляли в усілякі халепи. Тобто треба навчитися жити, незалежно від ситуації. Якщо це часи нестачі, уміти все одно залишатися в доброму гуморі. Якщо прийшов достаток – уміти не зазнатися, зберегти себе і не відійти від Бога. Я чув дуже сумну статистику. Багато вірних пройшли гоніння, але коли їх перестали переслідувати, прийшов достаток, люди відійшли від Бога. Я молюся, щоб Господь дав усім нам благодать вистояти в дні нестатку і в дні достатку.
Люди, які не уміють отримувати уроки, так і залишаються в минулому. Тому просто життєво необхідно навчитися отримувати свої уроки і йти вперед.
Як перевірити, живете ви минулим чи ні? Дуже просто. Якщо ви любите повторювати: «Якби повернути життя назад… Ось раніше було те і те… І навіщо я за нього вийшла заміж. Той був такий хороший» і т. ін., – значить, ви людина минулого. У цьому випадку ви не можете увійти до майбутнього і насолоджуватися тим новим, що має статися у вашому житті. Вибачте за те, що я зараз скажу, але мені це дуже допомогло свого часу. Я прочитав в одного проповідника, що жити минулими переживаннями все одно, що їсти блювоту. Уявіть собі цю малоприємну картину. Особисто мене це звільнило.
Прийміть своє минуле як факт, що відбувся, і почніть відлік не з того, що б ви могли зробити колись, а з того, що ви маєте реально на сьогодні. Минуле не має вас більше цікавити. Це вже історія. Вас має тепер цікавити, що ви є на нинішній день, де знаходитеся і ким хочете стати. Для цього необхідно бути щирим із самим собою і відповісти на наступні питання: що я є на сьогодні (саме на сьогодні, минуле вже вас не має цікавити)? Що в мене є зараз? І що я хочу мати, наприклад, через п’ять років?
Багато літніх людей думають: «Ось якби я знову став молодим». Навіщо вам бути молодим? Будьте тим, ким ви є сьогодні. Пітер Деніелс склав список з 10 людей, які зробили якісь видатні речі і змінили цей світ у віці від 70 до 90 років. А багато в 50 вже помирати збираються. Рано ще. Мене завжди дивує, як наші люди кращий свій одяг собі на похорони відкладають. Неначе лежачи в труні компліменти вислуховувати збираються. Ходи в красивому одязі і компліменти приймай, поки живий. Якось я про це говорив у своїй проповіді, і одна жінка раптом схопилася і каже: «А я з Америки п’ятнадцять років тому костюм привезла, на похорони берегла. Тепер носити буду!». Хоч до однієї людини дійшло.
Не живіть минулим. Хто я сьогодні? «Мені 70 років, я знаю життя, я пізнав Бога, я починаю діяти». І так в усіх сферах. Отримайте уроки з минулого і почніть жити тим, чого ви хочете досягти, а не тим, що з вами було.
2 Диявол завжди нагадує вам про те, що ви не зробили. У той час як Бог показує, що ви ще можете зробити
Зрозумійте цю різницю. Диявол вам постійно каже: «Пам’ятаєш, ти колись помилився». І тоді через жалкування за подією ви боїтеся починати робити щось знову. Але ви повинні зрозуміти, що це був досвід. А диявол, нагадуючи про помилку, використовує це проти вас. Бог же завжди дивиться на те, що ви можете ще зробити. Поки ви живі, ще не усе втрачено і ви можете ще щось зробити.
Коли я помиляюся і диявол приходить до мене, я йому кажу: «Ти рано торжествуєш. Я ще не помер. Я ще можу щось зробити. Я не здамся».
«Псу живому краще, ніж мертвому леву» Еккл. 9:4.
Це місце Писання мене завжди заспокоює. Навіть якщо я сьогодні, як побитий пес, навіть якщо дуже сильно помилився, у мене все одно ще є шанс, бо я живий. Я не мертвий лев і тому ще щось можу зробити на зло дияволові і прославити Бога. Мене рано списувати.
Не дозволяйте нікому списати вас завчасно. Навіть якщо ви вийшли на пенсію. Навпаки, почніть щось робити. І те, що ви зробите, надасть вам ще більшої значущості як особі.
Час, поки ви живі, цей час творити, щось творити. Не слухайте диявола, коли він нагадує, що ви ще чогось не зробили. Краще запитуйте в Бога, що ви ще можете зробити. Богові завжди є чим з вами поділитися.
3 Прийміть рішення, що краще ще попереду
Чому краще ще попереду? Бо ми вже стали мудрішими, зрілішими і не допустимо помилок, яких могли допуститися раніше. Тим більше коли ми вже з Богом. Якщо ви колись і могли відбутися, то саме тепер. Але якщо ви не зміните свого ставлення до минулого, ніколи не побачите свого майбутнього. А якщо приймите рішення почати діяти, у вас усе вийде. Я читав біографії видатних людей і дізнався, що кожен з них пережив у своєму житті найсильніші кризи. Але вони не залишалися в них, а вставали, продовжували діяти і, використовуючи свої невдачі, як трамплін, досягали ще більших висот. Ці люди зрозуміли, що помилки не руйнують, а творять життя людини.
Саме тому, що я отримав уроки зі свого минулого, я написав цю книгу. Багато хто дивується, дізнавшись, що і в мене в житті було багато складних ситуацій. Але я там не залишився. Чому багато людей впадають у депресію або кінчають життя самогубством? Вони не змогли вийти з кризи і залишилися назавжди в минулому.
Що вам допоможе залишити минуле і рухатися вперед? Передусім, ваше тверде рішення рухатися вперед. Щойно ви приймете це важливе рішення, запишіть свої цілі і покроково починайте їх виконувати. І тоді з часом помітите, що ваше мислення змінилося, вам вже не цікаво страждати, і ви прагнете йти вперед. І до чим більшого ви прагнутимете, тим більш потрібно буде працювати і дисциплінувати себе.
Якщо ви так почнете будувати своє життя, то для вас не буде нічого не можливого. І вже через рік ви себе просто не впізнаєте.
Прийміть прямо зараз рішення залишити своє минуле. Подивіться, хто ви сьогодні, подумайте, ким би ви хотіли бути через рік, через п’ять років, попросіть Бога дати вам Його небесну мудрість для здійснення цього і починайте діяти. Нехай це стане першим днем вашого нового життя. Старе минуло. Ким ви були раніше, не має жодного значення. Тому вперед – у майбутнє.
