3.3: Повір у мрію і – у путь!

3 Будьте серйозними

Такий ось цікавий пункт. Бути серйозним – з ким або чим?

По-перше, з Богом.

«Але нехай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває. Нехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа». Якова 1:6,7

Нехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа.

Бог – радикал. Чи усе, чи нічого. Ви кажете: «Я сумніваюся. Мені б хоч трохи отримати». А Бог відповідає: «І трохи не отримаєш». Або усе, або нічого. Налаштуйте себе на максимум і тоді усе отримаєте.

Знаєте, чим відрізняється герой від боягуза? Обидва бояться. Але герой перемагає свій страх, а боягуз ні. Хто захоче зробити більше, той і отримає більше.

По-друге, будьте серйозні з гріхом:

«Бо відплата за гріх – смерть…» Рим. 6:23.

Не грайтеся з гріхом. Не діліть їх на маленькі, великі. Або святе життя, або це не життя. Якщо ви помічаєте за собою якісь недоліки, якісь речі, що штовхають вас у гріх, боріться з ними відразу. Не шукайте виправдань. «Я злюся іноді. Коли голодна, можу на когось накричати. Я така». Та не така. Треба працювати над собою. Помічаючи за собою гріхи, відразу ж оголошуйте їм війну. Інакше, якщо ви не їх переможете, вони вас знищать. Середини немає.

По-третє, будьте серйозними у своєму покликанні.

«Бо тільки Я знаю наміри, які маю щодо вас, – говорить Господь, – наміри на благо, а не на зло, щоб дати вам майбуття і надію. І взиватимете до Мене, і підете і помолитеся Мені, і Я почую вас; і будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати Мене усім серцем вашим» Єр. 29:11-13.

Якщо ми хочемо дізнатися від Бога про наше покликання, то повинні шукати його від щирого серця. А коли дізнаємося, бути готовими виконати. Але я помічав, що деякі люди, запитуючи Бога про своє покликання, при цьому торгуються з Ним: «Боже, якщо Ти даси мені таке покликання, то це мені подобається, я його виконаю. А якщо інше, то ще подумаю». У такому разі Бог не відповідатиме. Деякі мені ставлять питання: «Чому Бог не відкриває мені моє покликання?». А я бачу, людина ще не готова його виконувати, не прийшла до повної упевненості, що робитиме усе, що б Бог їй не сказав. Тільки коли ви будете готові беззаперечно виконати будь-яку волю Божу, Він відкриє її вам.

По-четверте, будьте серйозними з іншими людьми.

«Як той, хто прикидається несповна розуму, кидає вогонь, стріли і смерть, так – чоловік, який підступно шкодить другові своєму і потім говорить: “я тільки пожартував”» Притчі 26:18,19.

Ставтеся відповідально до своїх слів і справ. Люди дивляться на вас, на те, як ви поводитеся. Гадаєте, це не так? А я вам кажу – усі дивляться. Особливо коли дізнаються, що ви вірний. Тоді вас відразу ж починають «сканувати»: як розмовляєте в магазині, як із сусідами поводитеся. Чому? Бо вас відразу ж починають асоціювати з Церквою, з Богом і за вашими вчинками судитимуть про них: «О, ви бачите, що Маша витворяє? Це її в секті, в яку вона ходить, учать». Люди ж не знають, чому учать у нашій церкві. Тому нам потрібно бути серйозними, вимогливими до себе. Ми є представниками Бога на цій землі. Тому в нас немає права дратуватися, виходити з себе. Краще перед Богом вийдіть із себе, і нехай Він наповнить вас Своєю любов’ю.

Несіть відповідальність за свої вчинки, у першу чергу, перед Богом і перед людьми. І тоді Господь вас обов’язково благословить.

Закінчуючи цей розділ, давайте підведемо його підсумки. Отже, отримайте мрію в Бога, утільте її за допомогою знань і конкретних дій у життя і будьте серйозними з Богом, гріхом, своїм покликанням і людьми.

Попередній запис

3.2: Повір у мрію і – у путь!

2 Зробіть мрію, яку Бог вклав у ваше серце, реальною Отримати мрію – ще не означає її здійснити. Деякі люди ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 4: Спрямовуючись уперед

«Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. Прагну до мети, ... Читати далі