Розділ 10: Спасіння через Христа, а не через релігію

Релігія не замінить спасіння. У світі існує велика кількість церков, каплиць, капищ, мечетей і храмів. Священики в позолоченому одіянні запалюють фіміам. Мільйони паломників вирушають у Мекку. Мільйони інших омиваються в річці Ганг. Хтось поклоняється на словах Богові, про Якого розповідає Біблія. Але ще ніколи релігія при усьому своєму різноманітті форм не привела нікого до спасіння.

Релігія – це те, що я роблю для Бога. Християнство – це те, що Бог робить для мене. По суті, про це і говорить 10-й розділ послання до Римлян – про даремність релігії і про реальну Божу допомогу.

У попередньому розділі ми відчули сильне прагнення апостола Павла проповідувати Євангеліє і приводити душі до Христа.

«Маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!». «Я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом». Про Джона Веслі говорили як про проповідника, що задихається в гонитві за душами. Таким був і апостол Павло. Щодня він робив усе, щоб спасти, принаймні, деяких. Хочу зауважити, що апостол Павло чітко розмежовував навернення в юдаїзм і спасіння душі.

Одного разу Ісус здивував фарисеїв словами: «Обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Мт. 23:15).

Щодня в сучасному світі люди змінюють релігію. Щодня тисячі тих, які могли б спасати душі, ходять по будинках і набувають послідовників для свого псевдовчення. Їх журнали видаються мільйонними накладами. І людям, чиї душі жадають, пропонується членство в їх організаціях, які пропонують їм страхування від самотності. Усе це марні зусилля. Врешті-решт, це марно згаяний час!

Метою апостола Павла не було залучення учнів до своєї школи філософії. Єдине, до чого він відчайдушно прагнув – це щоб допомогти людям навернутися до Христа, щоб вони стали в Ньому новим творінням, спадкоємцями вічного життя. От яка тема 10-го розділу.

Люди, що читали послання Павла, були релігійними. Вони мали ревність про Бога, як написано в 2-му вірші 10-го розділу. Їх проблема була в тому, що, не розуміючи Божої праведності, вони намагалися створити власну, не намагаючись коритися Божій праведності (3-й вірш).

У нашій країні десятки тисяч подібних людей! Ревність про Бога! Щирість! Але щирість і ревність про Бога стоять не на тих місцях.

На чому ж люди зводять свою праведність? О, вони так багато для цього роблять! Вони жертвують гроші на добродійність. Тренують невеликі бейсбольні команди. Беруть участь у добродійних різдвяних заходах. Надають допомогу різним організаціям, іноді вони навіть відвідують церкву, і усе це чудово.

Силячись поставити власну праведність, вони намагаються добре виглядати в Божих очах. Добрий скаут. Добрий сусід. Добрий працівник. Вірний чоловік і добрий батько. «Силкуючись поставити власну праведність».

Так що ж у цьому поганого? Нічого? Зовсім нічого, за винятком того, що нам треба мати щось більше, ніж наша власна праведність. Нам потрібен Христос, Який став для нас «праведністю, і освяченням, і відкупленням».

До тих пір, поки Він не вдягне нас у Свою праведність, ми одягнені в брудне лахміття. Цьому учить Біблія.

Я поставлю конкретне питання: чи залишив ти всяке сподівання на свої здібності заслужити небеса своїми справами? Чи підкорився ти Божій праведності? Якщо ще ні, то інша частина 10-го розділу говорить про те, що тобі необхідно зробити.

  • 9 вірш – «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся».
  • 12 вірш – «Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його».
  • 17 вірш – Ось де можна почерпнути віру, якщо в тебе її бракує. Читай Біблію. «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове».

Недостатньо мати релігію, тобі потрібен Христос.

Недостатньо мати ревність про Бога. Наш світ сьогодні просто здригається від людей, які мають ревність про Бога. Якщо ти хочеш посилити свою праведність, то це допоможе тобі стати кращим сусідом або лютішим бійцем Аль-Кайди, але це не дасть тобі небесного громадянства.

Звернімо увагу на 2-й вірш 10-го розділу. Нам треба підкоритися праведності Божій. Це ключове слово! Підкоритися – означає віддатися їй, прийняти її, дозволити Богові керувати. Передай себе в руки Божі.

Чи підкорився ти Сину Божому Ісусу Христу? Просто схили свою голову в молитві і звернися до Нього із словами цього псалму: «Усе віддаю Тобі, підкоряюся Тобі, о Господи! Мій дивний Спасителю, я Твій!»

Попередній запис

Розділ 9: Співчуття до душ

Закінчуючи 8-й розділ свого драматичного і виразного твору про Боже спасіння для грішників, що гинуть, який ми називаємо посланням до ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 11: А як же євреї?

Біблія є великим літературним твором і науковим дослідженням, заснованим на історичних фактах. Але передусім вона відбиває величезну потребу людини в ... Читати далі