Якщо ви бажаєте знайти друзів і навчитися чинити вплив на людей, я пропоную вам прочитати відомий бестселер Дейла Карнегі. Але якщо ви бажаєте дізнатися істину про людей і Божі ліки для них, найкраще, що ви можете зробити, це прочитати 3-й розділ послання до Римлян, видатний твір апостола Павла, що розповідає про Божий план спасіння грішників.
«Господній Закон досконалий, він зміцнює душу», – йдеться в 18-му Псалмі. Тому жодна частина Біблії не може бути досконалішою або більш Богом натхненою, ніж будь-яка інша. Але, проте, є деякі частини Біблії, які несуть у собі особливо сильне послання. Жоден з розділів Біблії не є більш страхітливим, ніж 3-й розділ. Також жоден з розділів Біблії не є величнішим, ніж 3-й розділ послання до Римлян.
Два тижні тому ми почали ці телевізійні бесіди з розбору послання до Римлян. У 1-му розділі йдеться про історію моральності людини. Це страшне оповідання. Усе, що можна було знати про Бога, Бог явив для них. Отже, рід Адамів знав усе про Божественну силу і Божество. Чи з подякою ми поклонялися Богу? Навпаки, ми нехтували пізнанням Бога, наші нерозумні серця запаморочилися, ми поклонялися і служили творінню замість Творця. Тому Бог віддав нас мерзенній похоті.
Минулого тижня ми читали 2-й розділ, де йшлося про те, що люди релігійні повстали проти Бога. Гордячись тим, що їм належить істина, вони були непокірні цій істині.
Другий розділ послання викриває релігійний світ наступними словами: «Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш».
Отже, тепер ми переходимо до 3-го розділу, де упродовж 20 віршів нам знову і знову говориться про те, що ми з вами повністю розорені духовно, нам немає прощення, і засудженням для нас є порушений нами закон Божий. Ми не виправдаємося ніякими своїми заслугами, у нас немає жодного алібі, жалюгідні і голі, ми маємо постати перед Богом. І немає жодного світла в кінці тунелю. І в цьому камінь спотикання для людської гордості. Більшість з нас люто протестуватиме проти цього. Коли я проповідував у Росії, до мене підійшла одна інтелігентна жінка і сказала, що я помиляюся в тому, що усі люди згрішили і потребують Спасителя. Вона сказала: «Це не про мене. Я ніколи в житті не збрехала. Я завжди була чесною. Я ніколи не йшла врозріз із совістю». Ця жінка повністю відкинула слово, написане в 3-му розділі послання до Римлян. Подібно до дзвону, що дзвонить у день суду, звучать слова цього розділу:
- «Нема праведного ані одного».
- «Немає, хто Бога шукав би».
- «Нема доброчинця, нема ні одного».
Усе людство винне перед святим Богом.
Чи завжди ми поводилися кращим чином? Чи слідували ми за світлом? Чи любили ми правду і ненавиділи беззаконня? Чи любили ми Бога всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою?
Поставити ці питання – означає схилити свою голову, відчуваючи провину. Адам скуштував заборонений плід. Каїн убив свого брата Авеля. Лот напився, і його дочки зачали від нього синів. Ми усі належимо до роду грішників. Ми були зачаті в беззаконні і народжені в гріху. Весь світ стає винним перед Богом.
Але чи означає це, що небеса виявляться абсолютно безлюдними? Чи правда, що ніхто не буде гідний пройти воротами небесного міста і мешкати серед святих у дивному світлі? Блага звістка для нас полягає в тому, що послання до Римлян не закінчується 19-м віршем 3-го розділу. Хоча усі згрішили і позбавлені слави Божої, ще не все втрачено.
22-й вірш говорить про праведність Божу, явлену в Ісусі Христі. У 15-му Псалмі ставиться питання: «Хто мешкати може на святій Твоїй горі?» І ось відповідь: «Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм». Так і є! От у чому проблема!
Упродовж двох з половиною розділів апостол Павло говорив нам, що серед нас немає такої людини, яка ходить невинно і правду говорить у серці своїм.
Отже, що ж нам робити? Залишити всяку надію на те, що ми можемо бути на небесах? От Божі ліки. Божа відповідь. Блага звістка від Бога. «Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує».
Немає ніякої відмінності … Усі згрішили.
Немає ніякої відмінності … Бог виправдовує того, хто вірує в Ісуса (вірш 26).
Дозвольте мені усе зрозуміло пояснити простими словами. Немає праведного, немає жодного. Ми маємо бути праведними, щоб потрапити на небеса. Праведність є Божим даром через Ісуса Христа, Який заплатив за наші гріхи.
І усе це не в справах. Не за нашими сльозами і молитвами. Це не залежить від того, скільки милостині ми подали, і не за нашими заслугами. Навпаки, благодать Божа, що дає спасіння, була явлена усім людям, кожному, хто вірує в Того, Хто помер на Голгофському хресті, щоб він був виправданий у тому, у чому він не міг виправдатися законом Мойсеєвим.
Спасіння – це не нагорода. Це не плата за труди. Спасіння – це Божий дар благодаті для усіх, хто вірує.
Десятки тисяч людей всюди сподіваються на те, що в день Суду їх добрі справи виявляться численнішими злих і на підставі цього вони увійдуть до небес. Це хибна надія!
Якби можна було потрапити на небеса через свої добрі справи, Ісусу не було б потреби помирати. Забудьте про свої добрі справи! В очах Божих вони подібні до брудного одягу!
