Євангеліє від Іоанна 9:1-12: «І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився? Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. Доки Я в світі, Я Світло для світу. Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив? Одні говорили, що це той; інші ж – що схожий на нього. Він же сказав: це я. Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі? Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю».
Інформація. Це слово походить від префіксу «in» і кореня «form». Воно означає «вкладене у форму», «те, що набуває певної форми». Саме інформація – краща валюта, бо нею можна вплинути, її можна використовувати, і нею можна розплатитися. Той, хто володіє інформацією – володіє ситуацією.
У давнину значення інформації було таким же: вона формувала уявлення людей про гріх, про життя, про Бога. Коли древні бачили сліпого або кульгавого, вони були упевнені: він розплачується за гріхи свої або своїх попередників. Так говорили. Хто сказав? Коли сказав? Чому і для чого? Цього ніхто не знав. Але усі вірили. У всіх був чітко сформований світогляд. Усі були проінформовані.
І ось приходить Той, Хто дає іншу інформацію. Він намагається змінити уявлення, що сформувалося про гріх і грішника. Його відповідь – це новий погляд на таку непорушну теологічну доктрину: «Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі».
Вдумайтеся на хвилину в слова Спасителя. Виявляється ні сліпець, ні його батьки не згрішили. Як вам ця фраза? Ні, я не говорю про їх моральну чистоту і святість. Тут не про це мова. Мова про те, що є ситуації, які Бог допускає, щоб відкрити людям очі; щоб допомогти їм побачити щось нове в звичному; щоб люди, нарешті, побачили Його руку, що милує, допомагає нам, сліпим.
І найголовніше, треба перестати мислити категоріями «згрішили – не згрішили», а замість цього прагнути, щоб у нашому житті були явлені діла Божі, щоб Він зробив щось через нас – і життя нашого оточення змінилося…
«Іди, вмийся…» Знову ми бачимо, як Ісус робить, щоб людина йшла. До Його приходу сліпець сидів і просив милостиню. Нині він «пішов і вмився, і прийшов зрячим»…
Інформація. Христос використовував її, щоб сформувати нове уявлення про гріх і про хворобу, про грішників і про хворих. Він перевернув уявлення людей про Бога, Який, виявляється, іноді допускає щось, щоб відкрити Себе. Ісус знав. Ісус володів ситуацією.
Цікаво, що коли сліпий повернувся на колишнє місце, його стали запитувати про Спасителя. Усе, що він зміг сказати, – два слова: «Не знаю…» Так він відповів на питання про місцезнаходження Христа. На жаль, у ситуаціях, коли хтось з моїх рідних або близьких хворий або у когось з друзів сталося нещастя, на питання: «Де ж Ісус?» – я найчастіше відповідаю, як сліпий: «Не знаю…» У мене бракує віри сказати: «Це для того, щоб явилися діла Божі…». А шкода… адже тільки ця інформація може по-справжньому щось змінити…
