Євангеліє від Іоанна 6:15-22: «Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один. Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря. І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них. Дув сильний вітер, і море хвилювалося. Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались. Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся. Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли. Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його».
Не можна «несподівано взяти» Ісуса. Не можна несподівано зробити Його царем. Ще не прийшов час. Не забігатимемо вперед.
Трохи пізніше Ісус знову залишиться один на горі. Трохи пізніше Він буде «царем Іудейським». Трохи пізніше настане темрява. Учні чекатимуть Ісуса, а Він не прийде до них. Трохи пізніше… на Голгофі. А доки Він – простий син теслі. Поки Він творить дива. І люди ніяк не зрозуміють, «як Він знає Писання, не вчившись?»
Іоанн представляє нам Ісуса, здатного не лише творити дива. Ісус для Іоанна – «Чоловік, що йде»! І, що дивно, цього разу ми бачимо Ісуса, що Він йде там, де ходити неможливо! Іоанн каже нам про Ісуса, Який йде по морю!
Якщо чоловік – йде, то він може ходити і по суші, і по воді! Він не боїться хвилі обставин, що насувається, і не звикає до земної визначеності. Він просто йде вперед, попри все. Адже він йде! Таким був Ісус під час життя на землі. Таким Його запам’ятав Іоанн. Таким ми бачимо Його в Євангелії.
Учні були іншими. Вони ходили по землі і плавали по воді. Вони були як усі нормальні люди. Але вони забули, що Ісус був особливим. Вони забули, що Ісус не користується звичними засобами для вирішення проблем. Йому не обов’язково плисти по воді, якщо можна ходити по ній. Йому не обов’язково сідати в човен, щоб перепливти на другий берег. І взагалі, плисти (так і проситься фраза – «за течією») – це не в Його стилі. Йому більше подобається йти (так і хочеться сказати – «проти течії»). Одним словом, йти – це Його спосіб життя.
Варто зауважити, що Іоанн, на відміну від інших євангелістів, дуже стисло описує те, що сталося на морі. У своєму оповіданні «морського дива» він зупиняє нашу увагу на двох деталях. Спочатку він каже, що учні більше злякалися Ісуса, Який йде по воді, ніж сильного вітру і хвилювання на морі. А потім пояснює, що факт появи Ісуса на другому боці моря є черговим дивом (наприкінці нашого уривка Іоанн робить на цьому акцент).
Будучи професійними рибалками, учні виходили в море в будь-яку погоду. Можна з упевненістю припустити, що кожен з них досконало володів технікою водіння рибальської «шхуни». Коротше кажучи, море – це їх стихія. І, на відміну від Ісуса-Теслі, вони почували себе на морі «як риби у воді» або… як Ісус у теслярській майстерні.
Як справжні «морські вовки», вони були готові зустріти в морі усе що завгодно, окрім… Ісуса, Який йде по воді! І, виявилось, що Ісус злякав їх більше, ніж сильний вітер і вируюче море[1].
Чому вони злякалися свого Учителя? Мені здається, бо вони не звикли до того, що Ісус може знайти вихід з будь-якої важкої ситуації. Вони не звикли до того, що Він може творити дива. Вони не звикли до того, що тільки Він може ходити там, де ходити неможливо! І як Цар, посланий Богом (а не зроблений «несподівано» народом), Ісус має владу ні тільки зціляти і годувати людей, але і керувати природною стихією.
Багато богословів називають перші 12 розділів Євангелія від Іоанна «книгою чудес» (чи «книгою знамень»). Важко не погодитися з ними. Скільки чудес (знамень), здійснених Ісусом, описав Його улюблений учень у 6 розділах, які ми встигли прочитати! А скільки залишилося, що називається, «за кадром»? І це тільки початок Євангелія!
Варто було Ісусу увійти до човна учнів, як вони тут же приплили до берега, куди пливли. Їх плавання закінчилося, так і не почавшись. Як це сталося? Хто може пояснити? Знову настирне питання: «Як?» І знову моя улюблена відповідь: «Не знаю». Треба просто звикнути до того, що Ісус може усе! Для Нього немає нерозв’язних проблем! Він може творити дива! Нам треба лише вірити в Нього! І тільки тоді Він зможе зробити для нас диво! Тільки тоді Він зможе виявити Свою природну Божественну силу!
І останнє. Не можна «несподівано» зробити Ісуса царем. Можна тільки цілеспрямовано прийти до Нього і без страху попросити Його увійти до човна свого життя. І тоді буря життєвих проблем і труднощів не зашкодить досягти берега, до якого ми хотіли припливти. І завдяки цьому ми зможемо глибше проникнути в сенс «морського дива».
Я не вмію ходити по воді. Тоді, може, попросити Ісуса дати декілька уроків «ходіння по морю»?
[1] З оповідання інших євангелістів ми дізнаємося, що учні подумали, що Ісус – примара. Див. Мф. 14:26, або Мк. 6:49.
