Працюючи з вихідним матеріалом, що присвячений постатям Праведників народів світу, мимоволі ловиш себе на думці, що перед нами в основній своїй масі постають люди без жодного гріха та моральної вади (окрім, напевно, Оскара Шиндлера, що дійсно був ну дуже яскравою особистістю в усіх планах). Але як свідчить життя, ідеальних людей загалом не існує, і тому закрадається сумнів у достовірності інформації, що подається. – Між іншим, багато антисемітські налаштованих людей саме так і сприймають цю інформацію, через те відкидаючи її. Хоча, ясна річ, це лише жалюгідний привід, щоб відкинути беззаперечний факт, що праведником може стати фактично кожен… як і злочинцем теж.
А стосовно опису… для євреїв, яких рятували ці люди, вони були саме такими святими, безгрішними людьми на тлі того царства байдужості чи відвертої ненависті, що існувало в окупованій нацистами Європі. Так, не забувайте тло, той морок, що панував у ті страшні часи, і люди, які з ризиком для власного життя, а можливо і для життя своїх близьких, рятували євреїв від фізичного знищення, були справжнім світлом для тих, хто опинився в смертельній небезпеці. І такі «світила» заслуговують лише найкращих епітетів… бо вони в точності відповідають ним.
Знаєте, легко… навіть не судити, а лише оцінювати вчинки інших людей зі сторони. А от що б ви особисто робили, якщо опинилися в подібній ситуації? Якщо ви чесна, прониклива людина, то більш за все розвели б руками і зізналися, що не змогли зробити те, що свого часу зробили ці безстрашні святі люди. Так що знову повторимося, Праведники народів світу заслуговують найкращих епітетів на свою адресу, бо вони відповідають ним… навіть якщо в інших життєвих ситуаціях поводилися явно неблаговидним чином. Але увійшли вони в історію саме як Праведники, які з ризиком для себе рятували життя чужих для них людей.
От і виходить, що для свого оточення ти міг бути простою, сірою людиною, звичайнісіньким обивателем, а можливо, і злочинцем, а для решти світу – справжнім Праведником.
Редакція сайту
