«І сказав Він: іди і скажи цьому народові: слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима будете дивитися – і не побачите. Бо огрубіло серце народу цього…» (Іс. 6:9-10).
Прихід Ісуса Христа на землю був передбачений за багато сотень років, на відміну від усіх інших засновників світових релігій, але, незважаючи на це юдеї не визнали Його як Месію. Чому Бог через пророків не висловився ясніше про ознаки обіцяного Помазаника, щоб Христос, Який відповідав їм усім, був визнаний очікуваним месією?
Хоча ознак було дано не мало, але юдеям забракло чогось зв’язати їх саме з Ісусом з Назарета. Люди були занадто грішними, щоб помітити прихід Бога на землю, і тільки дві людини – старець Симеон і пророчиця Анна – розгледіли в немовляті Спасителя. Але по-іншому і не могло бути.
Син Божий прийшов «відпустити замучених на волю» (Лк. 4:18), врятувати людство, що гине, померши замість них. Але якби люди дізналися в Ньому «Початок всього» (Ін. 8:25), то це свідчило б про їх чисті серця, а такі спасіння не потребують, і вони не розіп’яли б Бога, що Утілився (хоча в такому разі Йому взагалі не треба було утілюватися). Але люди засліплені гріхами, тому розп’яття було неминуче, але саме через розп’яття вони ж отримали звільнення. Своїми руками вони (за незнанням) принесли Жертву, що рятує і їх, і усіх нас.
