Час від часу в церковному середовищі виникають суперечки з приводу: чи варто платити зарплатню церковним служителям чи ні? І прихильники кожного з цих поглядів висувають свої аргументи, щоб довести слушність своєї позиції, і, відповідно, контраргументи, щоб спростувати у свою чергу аргументи чужі. Ясна річ, що обидві групи в цій суперечці покладаються на Священне Писання… Хоча, чесно кажучи, не пригадуються місця з Біблії, в яких йдеться про те, що служителю не варто платити, окрім того випадку, коли він сам відмовляється від оплати своєї праці, як, наприклад, свого часу це робив апостол Павло. Втім, прихильники безоплатної церковної праці завжди можуть відшукати безліч біблійних аргументів на користь своїх поглядів. У цьому я аж ніяк не сумніваюся.
Але, як на мою думку, причина незгоди багатьох платити церковним працівникам криється зовсім не в їхніх поглядах на Біблію, тут швидше йде «підгонка» Біблії під їхні погляди, що, на превеликий жаль, постійно відбувається в церковному середовищі, а в банальній жадібності. Саме так, людям шкода власних грошей, через це вони починають вишукувати усілякі приводи, щоб залишити свої «кровні» при собі, а все решта – це лише інформаційне прикриття їхньої жадібності. І щоб це довести, варто лише провести один невеличкий експеримент: запропонуйте таким критикам самім обійняти неоплачувану церковну посаду. От цікаво, чи багато з них зголосяться на це? – Можете не сумніватися: хто найбільше виступав проти оплати праці церковних служителів, буде найбільше пручатися власному призначенню на церковну посаду, наводячи безліч аргументів чому цього не варто робити.
Взагалі, згаданий експеримент треба чим частіше проводити в житті, адже багато суперечливих речей стануть набагато менш суперечливими. От, наприклад, люди воліють, щоб медицина чи освіта були безкоштовними і найвищої якості. А чи готові вони самі працювати за мізерні кошти, які платять там, чи відправляти своїх дітей і онуків (разом з онучками), щоб ті у свою чергу працювали в цих галузях? – Певно, відповідь буде негативною. Отже, все таки, платити чи не платити?
Автор: Михайло Лукін
