Євангеліє каже нам, що Ісус перетворив Свій Хрест на кафедру, з якою вимовив проповідь, що складається із семи фрагментів, яку з увагою слухає весь сьогоднішній світ.
Ці сім слів, що прозвучали з Хреста, можуть за правом бути названі «сім вікон (чи поглядів ???) у Боже серце».
Замисліться сьогодні про ці слова, вимовлені Спасителем з Голгофського Хреста.
- Матфей і Марко записали: «Елоі! Елоі!».
- Іоанн записав слова, сказані Марії, а також: «Пити» і «Звершилось».
- Лука записав молитву за грішників, слова, сказані розбійникові і «Отче, у Твої руки віддаю дух Мій».
Слова були вимовлені в наступній послідовності:
- Молитва, що повторюється під час розп’яття: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять».
- Звернення розбійника, яке потрясло весь світ: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє!».
- Турбота про Марію… «Це – син Твій». «Це – Мати твоя!».
- Крик самотності: «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?»
- Крик муки: «Пити!».
- Вигук тріумфу: «Звершилось!»
- Слова упевненості: «Отче, у Твої руки віддаю дух Мій».
Як було вірно помічено, що якби в нас не було Біблії, але лише ці сім слів, що прозвучали з Хреста, у нас було б достатньо істини для спасіння, щоб навчити нас і наших близьких, про ціну спокутування, досконалість Божої праці, як з упевненістю подивитися в обличчя смерті, і яка глибина Божої благодаті, що може спасти найзапекліших грішників.
Хтось, хто вважає себе особливо духовним, поставить вам каверзне питання: «Де ж ви були, коли розпинали мого Господа?»
Сьогодні ми вирушимо на Голгофу і послухаємо Христові слова, що звучали з Хреста.
Передусім, це була молитва за грішників. Коли злі руки вознесли Ісуса на Хрест, коли в Його руки і ноги забивали цвяхи, Він благав: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять».
Це було щось абсолютно нове. Ця молитва свідчить нам, що молитися ніколи не пізно. Своїм золотим словом «прости» вона зв’язує святого Бога і грішників, що гинуть. Вона каже нам, що люди, які розпинали Христа, потребували милості значно більше, ніж Він сам.
Ця молитва, яка перетворює людське неуцтво на предмет співчуття, а не засудження. Вона каже нам про те, що Бог такий великодушний, що шукає будь-якого приводу, щоб виявити Своє милосердя.
Того дня усі загальноприйняті системи світу зазнали краху. Найбільша з релігій світу була зраджена лицемірами. Дивовижна любов Божа вознеслася над усім, щоб сказати нам, що є прощення за кожен гріх і що молитися ніколи не пізно.
Друге слово було звернене до одного з розбійників, який помирав того дня поряд з Ісусом. Спочатку обидва розбійники глумилися над Христом. Можливо, саме молитва Ісуса пронизала своїм світлом морок цієї душі. Це найдивовижніше навернення в усій людській історії.
Вмираючий розбійник набуває віри в те, що Ісус правитиме у вічному Царстві, яке Він розділить з грішниками, що покаялися. Він докоряє своєму товаришеві і звертається до Ісуса: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє!».
Ісус відповів йому: «Сьогодні ж будеш зі Мною в раю».
Це слово, що прозвучало з Хреста, припиняє усілякі суперечки про сон душі, чистилище і про те, що смерть – це кінець усього.
Того ж дня, коли він помер, розбійник увійшов до раю разом з Ісусом.
Без водного хрещення, членства в церкві і без єдиного дня служіння Богові… він отримав повне прощення усіх своїх гріхів і був прийнятий у прекрасні Божі обителі.
О, Благодать! Славне Євангеліє! Тверда упевненість!
Отже, ми слухаємо слова, сказані Христом з Хреста.
Третє слово було сказане Іоанну: «Це – Мати твоя!» і Марії: «Це – син Твій».
На Хресті, придбавши спасіння для всього світу, Ісус пам’ятав про Свою матір. Він не був настільки поглинений будівництвом небесних обителей, що зовсім забув про земні. Ми не повинні забувати про те, що Євангеліє Хреста пам’ятає про турботу про вдів і їжу для бідних.
Будинки престарілих і сирітські притулки є таким же повноправним служінням Христу, як і проповідь. Спасіння душ і турбота про людські потреби рухаються рука об руку.
З Хреста прозвучало сім слів. Четверте слово допомагає нам проникнути в таємницю Божої святості і усвідомити тяжку плату за гріх і страшну ціну спокутування.
Ісус цитував 21-й Псалом: «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» Для того, щоб ми зрозуміли усю глибину любові, якою полюбив нас Бог, Ісус каже нам, що Бог Отець відвернув від Нього Своє обличчя в той момент, коли Ісус здійснював наше спасіння, під час тригодинного мороку, в який занурився день.
Пекло – це відділення від Бога. Ісус на Собі відчув усю суть пекла. Він зробив це за нас. Він випив чашу Гефсиманську за тебе і за мене.
П’яте слово, що прозвучало з Хреста, «Пити». Іоанн 19:28.
Я чув, що пекуча спрага – це найстрашніше з усіх можливих страждань. Язик Ісуса прилипнув до гортані. Уся Його істота волала про полегшення мук. Для того, щоб ми усвідомили увесь жах цих мук, Ісус сказав: «Пити».
Йому дали губку, змочену в оцті. Він відмовився пити. Я згоден з древніми тлумачами в тому, що Христова спрага була справжньою і страшною, і що Він зазнав її за спасіння душ людських.
Шосте слово з Хреста прозвучало дуже голосно. Це був вигук переможця. Не ледве чутний шепіт вмираючого, що втрачає свідомість, але переможний вигук… Звершилось!
Завершилося… Закінчилося… Зроблено… Навіки.
Жодне людське зусилля не змогло б нічого додати до Його праці. Як безрозсудно було б думати, що я зміг би хоч щось додати до досконалих справ мого Визволителя, Який сам очищає мене від гріхів і рятує усіх, хто приходить через Нього до Бога.
Це найбільше з колись вимовлених слів. Воно вторить у всіх світах і століттях.
Але ми твердо упевнені, Він переміг Своєю любов’ю. Алілуя!
Останнє слово з Хреста було: «Отче, у Твої руки віддаю дух Мій»
Здійснилося те, заради чого Христос прийшов на землю.
У твердій упевненості Ісус кидається в руки Свого небесного Отця. А ми дізнаємося, як усі, хто вірить Богу, в останній день приходять до річки без страху, з повною упевненістю в тому, що на них чекає нескінченна слава.
Ось ми і вислухали сім слів, що прозвучали з Хреста. Вони говорять нам про шлях до спасіння. Про те, що ми в боргу перед нашими ворогами і гонителями. Вони говорять нам про ціну, яку Йому необхідно було сплатити за наше спокутування і принести Свою досконалу жертву за нас.
У цих словах є усе, що нам треба знати про майбутній світ. Вони відкривають нам увесь жах гріха, нашу нужду в прощенні і наше подальше призначення.
Ці сім слів воістину стали сімома вікнами Божого серця. У них є усе, що вам треба знати для того, щоб бути на небесах.
От і все. Я хочу залишити вам на пам’ять цю Христову молитву: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять».
Немає такого грішника, якого Христос не зміг би спасти.
Біля Хреста є місце і для тебе.
